Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Безкінечна війна 📚 - Українською

Читати книгу - "Безкінечна війна"

386
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Безкінечна війна" автора Джо Холдеман. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 4 5 6 ... 60
Перейти на сторінку:
що ви вже знайомі з силовими підсилювачами костюмів і знаєте, як легко можуть вони позбавити життя невмілу людину. Хто бажає потиснути руку нашому сержантові?

Він почекав, потім сам підійшов до платформи, і вони з сержантом потиснули один одному руки.

— Сержант вміє користуватися підсилювачем. Ви ж, поки не навчитеся, повинні проявляти велику обережність. Вам захочеться почухати шию, абсолютно машинально, і скінчиться тим, що ви зламаєте собі хребет. Не забувайте про напівлогарифмічну прогресію: сила в два фунти дає при посиленні п'ять фунтів, три фунти дають десять, чотири — двадцять три, п'ять фунтів — сорок сім. Більшість з вас може розвинути тиск у хватці руками до сотні фунтів. Теоретично ви зможете — застосовуючи посилення — розламати сталеву балку. Насправді ж зусилля такої потужності зруйнує матеріал ваших рукавичок, і, отже, ви швидко загинете від холоду і розгерметризації костюма. Від чого швидше, значення не має.

Підсилювачі для ніг також являють чималу небезпеку, хоч ступінь посилення у них менше. Поки не придбаєте достатніх навичок, не намагайтеся бігати або стрибати. Там, зовні, не дивно спіткнутися і, як самі розумієте, швидко померти.

Сила тяжіння на Хароні становить три чверті земної. Не так вже й погано. Але на якій-небудь дійсно невеликий планеті, наприклад Місяці, ви можете так стрибнути з розбігу, що не приземлитеся протягом двадцяти хвилин або просто вилетите за горизонт. Швидше ж за все ви вріжетеся в скелю на швидкості вісімдесят метрів в секунду. А на невеликому астероїді нічого не варто взагалі ніколи не приземлитися — набравши швидкість відриву, ви вирушите з неофіційним візитом в міжзоряний простір. Не найшвидший спосіб подорожувати.

Завтра вранці ми почнемо навчати вас мистецтву залишатися в живих всередині цієї пекельної машинки. Іншу частину сьогоднішнього дня і вечір ми будемо займатися підбіркою індивідуальних боєкостюмів для кожного. Я буду викликати по одному. Сержант, ми закінчили.

Кортес попрямував до вхідних дверей, включив повітряний кран, що подавав повітря в шлюз. Одночасно включилася батарея інфрачервоних випромінювачів, нагріваючи замерзле повітря. Коли тиск у шлюзі і у відсіку зрівнявся, він закрутив кран, розсунув двері й зайшов у перехідній шлюз. Двері засунулись, насос почав відкачувати повітря з шлюзу. Приблизно через хвилину Кортес відкрив зовнішні двері і покинув житловий корпус. Зовсім як на Місяці.

— Першим піде рядовий Омар Альмізар. Інші можуть відправлятися в спальню. Я буду викликати по інтеркому.

— В алфавітному порядку, сер?

— Так. Одна людина займе приблизно десять хвилин. Якщо ваше прізвище починається на «Зет», можете спокійно подрімати.

Питала Роджерс. Напевно, вона і справді сподівалася подрімати.

ГЛАВА 5

Сонце виглядало як тверда яскрава біла крапка прямо над головою. Воно було куди яскравіше, ніж я очікував, тому, що ми перебували у вісімдесяти астрономічних одиницях від нього і яскравість Сонця становила лише одну шістдесятичотирьохтисячну від видимого з Землі сяйва. І проте воно давало світла не менше, ніж потужна лампа у вуличному ліхтарі.

— На вхідних планетах у нас світла не буде. — Голос капітана Скотта затріщав в наших навушниках. — Будете раді, якщо роздивитеся, куди поставити ногу.

Ми стояли в колону, один за одним на пермопластовій доріжці, яка з'єднувала житловий корпус і склад. Ми відпрацьовували переміщення в боєкостюмах в умовах безповітряного простору. Весь ранок ми вчилися ходити всередині бази — і особливої різниці тепер не відчували, не рахуючи екзотичного пейзажу. Хоча світла було замало, але завдяки відсутності атмосфери можна було вивчати місцевість до самого горизонту. Територію бази облямовувала чорна скельна стіна занадто правильних обрисів, щоб бути природним утворенням. До неї було приблизно з кілометр. Поверхня була абсолютно чорного кольору, місцями голубіли крижані лисини. Поруч зі складом містився величезний бункер з гіркою замерзлого в сніг газу і написом «кисень».

У костюмі було цілком зручно пересуватися, тільки створювалося враження, що ти — одночасно і маріонетка, і ляльковод. Робиш зусилля, щоб пересунути ногу, костюм посилює імпульс і рухає твою ногу за тебе.

— Сьогодні ми обійдемо територію бази, і ніхто не повинен виходити за периметр. — Правда, «кольт» капітан на костюм не причепив, хоча міг його носити під костюмом — в якості щасливого амулета. Але у його рукавичці знаходився пальцевий лазер, як і у нас усіх, але тільки його лазер напевно був заряджений.

Дотримуючись інтервалу не менше двох метрів один від одного, ми слідом за капітаном покинули пермопластову доріжку і ступили на гладку поверхню скелі. Ми з великою обережністю йшли близько години, розширюючи спіраль маршруту, поки не опинилися біля захисного периметра.

— Усім дивитися і слухати уважно! Зараз я підійду ось до того великого шматка льоду. — Це дійсно була велика крижана калюжа приблизно в двадцяти метрах від нас. — І покажу вам дещо, а ви запам'ятаєте гарненько, якщо хочете залишитися в живих.

Зробивши дюжину впевнених кроків, капітан опинився в районі крижаного озерця.

— Спочатку мені треба трохи підігріти ось цю скелю. Опустити фільтри!

Я притиснув важіль під лівою пахвою, і на екран мого відеоконвертора ковзнув світлофільтр. Капітан направив свій палець-лазер на шматок чорної скелі розміром з баскетбольний м'яч і коротко вдарив променем. Спалах відкинув нескінченно довгу тінь капітана кудись за наші спини. Скельний уламок розлетівся на димлячі осколки.

— Вони швидко остигають. — Капітан ступив уперед і підняв один такий осколок. — Його температура зараз близько двадцяти чи двадцяти п'яти за Кельвіном. Тепер дивіться — Він жбурнув «гарячий» уламок на поверхню льоду. Уламок скажено закрутився, поплив по льоду і вилетів на далеку скельну поверхню. Капітан кинув ще один, і з таким же результатом.

— Як ви знаєте, ви ізольовані не абсолютно. Температура цих камінчиків приблизно відповідає температурі підошов ваших костюмів. І якщо ви спробуєте встати на поверхню водневого льоду, з вами станеться те, що сталося з уламками скелі. Тільки от скеля — вона завжди була мертвою скелею, чого не скажеш про вас.

— Причина такої поведінки каменів — в утвореному між ним і льодом прошарку рідкого водню, всього в декілька молекул завтовшки. Тертя між скелею або вами і поверхнею льоду відсутнє зовсім. А якщо тертя відсутнє, то і стояти неможливо.

Приблизно через місяць тренувань в костюмі ви навчитеся — повинні будете навчитися — виживати при падінні. Але не зараз — у вас ще немає навичок. Дивіться на мене.

Капітан пригнувся і одним стрибком вистрибнув на лід. У повітрі майнули підошви, але капітан вправно перекинувся у польоті і приземлився на руки і коліна. Він зісковзнув з льоду на скелю і піднявся на ноги.

— Найголовніше — не дати

1 ... 4 5 6 ... 60
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безкінечна війна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Безкінечна війна"