Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Ще не вмерла Україна 📚 - Українською

Читати книгу - "Ще не вмерла Україна"

189
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ще не вмерла Україна" автора Борис Грінченко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:
дайте крові

І тіло вбоге сонцем обпаліть!

Хай буде синь, хай буде спів сосновий

І золота мережка верховіть!

Це перший день творіння! Перший розум

І перше слово! Перший квіт і звір!

Радійте, груди, грозам і морозам!

Людино, людям вір!

Юдськість

П. Тичині

Червонобоким яблуком округлим

Скотився день, доспілий і тяжкий,

І ніч повільним помахом руки

Широкі тіні чорним пише вуглем.

Солодкою стрілою пізній цвіт,

Скрадаючися, приморозок ранить.

Дзвенить земля, як кований копит.

Зима прийде — і серця не обманить.

Все буде так, як писано в книжках:

Зірчастий сніг, легкий на вітах іній

І голоси самотні у полях.

Та й по снігах, метелицях поплине,

Як у дзвінких, незміряних морях,

Невірний човен вірної людини.

Труди і дні

Зелені вруна стеляться, як вовна.

Картинками старих дитячих книг

Здається далеч. До землі приліг

І слухаю тремтіння невгамовне.

Як віриться, як сниться невимовно,

Який шумить не знати звідки сміх,

Яке це щастя — в радощах земних

Трудів і днів спивати кубок повний!

Полуменіють сосни. Срібний пил

Бадилля сріблить. Міста профіль строгий

Поволі виплива на небосхил.

І от — в одну збігаються дороги,

В єдиний помах рвуться сотні крил,

В один чертог — усі хатки убогі!

Опівдні

Мохнатий джміль із будяків червоних

Спиває мед. Як соковито й повно

Гуде і стелеться понад землею

Ясного полудня віолончель!

Спочинь! На заступ вірний обіпрись

І слухай, і дивись, і не дивуйся.

Це ж сам ти вколо зеленню розлився,

Огудинням прослався по землі,

Це ти гудеш роями бджіл брунатних,

На ясенових гілках сидячи,

Ти по житах літаєш тонким пилом,

Запліднюючи теплі колоски, —

І твориш ти з людьми і для людей

Нові міста, ти арки ажурові

Над синіми проваллями будуєш!

Заснули води і човни на водах,

Висять рої, як кетяги пахучі,

І навіть сонце, мов достиглий плід,

Здається непорушним...

          Тільки ти

Не дався чарам півдня й супокою,

Бо, як сестра, схилилась над тобою

Невтомна подруга, сувора творчість.

День

1

Дощатий тин, болото рудувате,

Нудні калоші та туман густий...

А я ж тебе хотів сьогодні, брате,

До провесни вести і довести!

Ну, що ж. Ходімо. Не зважай на воду:

Одважні ми, ми й Либідь перейдем...

Таж Моїсей ніколи до народу

Не сходив із зажуреним лицем!

2

Базар і голуби. Картина давня,

Але хороша. Вітер у півсні

Колишеться. Це ж він у далині

Співав колись на радість Ярославні!

І хочеться до сонця говорить,

Що всі щасливі — голуби і люди, —

Що день іде, що провесна шумить,

Що оживає світ, що радість буде!

3

Набігла хмарка, хмарка перебігла —

То сірий креп, то синій оксамит.

Дивуєшся: коли ж це ти устигла

Забарвити у нові барви світ?

Зрадлива, всім відома і незнана,

Ти притаїлася, та чути сміх, —

І весело крило аероплана

Переганяє голубів ясних.

«Піднялися крила...»

Піднялися крила

Сонних вітряків,

І черешню білу

Вітер розбудив,

І війнув на книги,

Розметав листи...

Серце! Ти не з криги?

Не з заліза ти? 

Мова

Треба доглядати наш сад.

Вольтер

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ще не вмерла Україна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ще не вмерла Україна"