Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Списоносці 📚 - Українською

Читати книгу - "Списоносці"

210
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Списоносці" автора Андраш Беркеші. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 4 5 6 ... 123
Перейти на сторінку:
кілька хвилин затримаюсь там у справах.

— Гаразд, але я не можу підвезти вас до самого посольства. Там поблизу є зупинка електрички. Я туди під'їду і чекатиму вас.

— Чудово! Але ви не ображаєтесь, що я примушую вас так довго возити мене?

— Що ви, навпаки, я вважаю це своїм іспитовим строком.

— Невже, а чому?

— Думаю дома працювати шофером таксі. Як ви гадаєте, зможу я?

— Гадаю, що над цим ви ще встигнете подумати. Між іншим, іспит проходить у не зовсім відповідних умовах: адже в Берліні легше водити машину, ніж у Будапешті — тут вулиці набагато ширші.

— Розкажіть щось про Будапешт. Там багато руїн?

— Руїн?

— Я маю на увазі руїни після подій п'ятдесят шостого року.

— Я мушу сказати, що це пуста балаканина. Будапешт тепер красивіший, ніж будь-коли. Побачите.

— Ви справді думаєте, що я побачу його?

— Впевнений у цьому.

Машина мчала мостом над Шпрее.

— Міст Ержебет ще не відбудовано, — сказав Міклош.

— Знаю. Я всім цікавлюся. Вулицю Ракоці забудовують подовжніми галереями, а вулиця Аттіли Йожефа вже освітлюється неоном.

— Не зовсім свіжі ваші відомості. Неонове освітлення вже є і на вулиці Кошута та й на інших вулицях. А коли ми повернемося на батьківщину, хтозна на скількох вулицях воно вже буде.

— Повернемося на батьківщину?

— Так. Повернемося, Маріє.

Тут Міклош вийшов з машини і поспішив до посольства.

Геде працював у своєму кабінеті. Коли ввійшов Міклош, він підвівся з-за стола, і вони мовчки потиснули один одному руки. Геде взяв з стола аркуш паперу і подав його Міклошу. Це була телеграма. Герендаш схвильовано пробіг очима її рядки… Потім полегшено зітхнщі і мовчки віддав.

— Швидко надійшла відповідь? — тихо промовив Геде.

Міклош кивнув головою.

— Отже, вона може повернутися на батьківщину? — якось дивно забринів його голос.

— Так, може.

Вже на вулиці Міклош спохватився, що забув капелюха в посольстві. Та повертатись по нього йому не хотілося, хоч на місто впав густий туман і сіяла холодна вечірня мжичка.

Тільки-но Міклош сів у машину, наповнену тютюновим димом, Марія включила мотор.

— Куди вас везти? — запитала вона. — Вам ще кудись треба?

«Чого це я нічого не кажу про телеграму, — думав Міклош, — чому, сівши в машину, я не з цього почав розмову?» Він і досі мовчав, спостерігаючи, як старанні двірники витирають на склі срібну імлу.

— В мене більше немає справ. А ви сьогодні чого виїхали?

— В мене були справи, тому й мусила виїхати. Я дістала завдання, на яке зважилася не одразу, але дуже зраділа, що можу виїхати.

— Вас послав Райнаї?

— Так.

— Із завданням?

— Так. Може, розповісти?

— Потім розкажете кому слід. Ну, я вас вислухаю, але що з того?

— Ви маєте рацію, хоча є в мене і таке завдання, про яке я мушу негайно повідомити. Я повинна переманити в західний сектор одного інженера. Треба, щоб тутешні власті вжили відповідних заходів. Я напишу про все це, а ви передайте туди, куди вважаєте за потрібне. Гаразд?

— Добре, Маріє.

— Ви не помічаєте, що я розмовляю так, ніби про мій перехід сюди вже все остаточно вирішено?

— Я вірю в це…

— Це дуже благородно, Міклоше, що ви підбадьорюєте мене. Словом… словом, Райнаї думає, що я виконую завдання. А я відчуваю себе просто щасливлю. Не ображайтеся, якщо я заберу у вас ще трохи часу… Я зовсім спокійна поруч з вами…

— Ходімо кудись вечеряти і заодно послухаємо музику.

— На жаль, не можу, Міклоше. Це дуже небезпечно. Ще побачать. Що я тоді скажу — чому не займаюся своїми справами? Побудьмо трохи в машині.

— Як хочете. Між іншим, ви заінтригували мене — сказали, що вже зробили перший крок. Як це розуміти? Сподіваюся, ви не подали заяву про звільнення?

— Ні, цього я не зробила. — Марія посміхнулась. — Навпаки, я намагаюсь бути сумлінною. Я почала з інших комбінацій,

— Комбінація, конспірація — це надто чужі для мене поняття. Я ніколи не міг навіть уявити собі, що ви колись цим займатиметесь.

— Я займаюсь? Це — моя професія. Але я впевнена, що зараз готуюсь до останньої своєї операції.

— Знову операція? Дивні слова.

— За цими термінами стоять ще дивніші справи.

— Під «операцією» ви розумієте добуття мемуарів?

— Так.

— Слухайте, Маріє. Облиште ви цей план і не повертайтеся більше туди.

Марія посміхнулась.

— Це наївно і зовсім неможливо, — мовила вона лагідно.

— Чому? Ви боїтеся втратити кілька платтячок та туфельок?

— Не про це мова, невже ви не розумієте? Я не збираюся переносити своє ганчір'я. Я повертатимусь з тим, з чим прийшла. Але що я повинна робити? Якщо мені не дозволять повернутися на батьківщину, шлях туди для мене буде відрізаний, та й тут мене не приймуть. А третього шляху немає… Це я дуже добре знаю.

— Уявімо на хвилинку, що вам не дозволять повернутися. А ви кажете, що немає третього шляху. Тоді — пробачте за таке питання — ви залишитеся на старому?

— Дорогий Міклоше, на старий шлях вороття вже немає.

— Що ж тоді?

— Тоді?.. Я не подумала і висловилася не зовсім точно. Є ще й третій шлях.

— Є?.. Ви не зовсім послідовні, Маріє.

— Ні, помиляєтесь — тепер я дуже послідовна. Марія зупинила машину біля тротуару, підняла на правій нозі сукню і вийняла з-за підв'язки ампулку.

— Що це таке? — сігатав Міклош,

— Це третій шлях.

1 ... 4 5 6 ... 123
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Списоносці», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Списоносці"