Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Щастя на порозі, Уляна Пас 📚 - Українською

Читати книгу - "Щастя на порозі, Уляна Пас"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Щастя на порозі" автора Уляна Пас. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50
Перейти на сторінку:

- Куди їдемо? В аеропорт? - запитує водій, коли машина перетинає межі міста.

- Ні! - сама не розумію, що приходить мені в голову. На одному подиху випалюю адресу Натана і не дозволяю собі думати про те, що роблю чергову помилку. 

Я не хочу залишати все ось так. Не хочу тікати, наче дійсно у чомусь винна. Хоч би що там було, Натан хороший чоловік. Просто він заплутався у минулому та сьогоденні. Його біль можна зрозуміти. І я хочу, щоб він знав: я не ображаюся і готова відпустити, навіть якщо серце у цей час розривається на частини. 

Я знаходжу його у власній кімнаті. Натан дає розпорядження водієві викинути картину та ліжечко. Для Краєвського це хороший початок нового життя, але вже без нас…

- Ти впевнена, що варто йти на такі міри? Я хочу довести тобі, що Аліса в минулому, - каже стримано, поки автомобіль мчить засніженою дорогою. - Просто до сьогоднішнього дня я не розумів, що можу втратити вас. Аня не заміна моїй мертвій дитині. Я завжди знатиму, що вона донька Артема, але любитиму її як свою. Хочеш, зніму для вас окреме житло? Напевно, нам обом потрібен час. Мені - щоб нарешті забути, а тобі - щоб довіряти мені.

- Нам потрібен не лише час, Натане. В нашому випадку просто необхідна відстань, - кажу тихо, розглядаючи Аню, котра заснула і бачить зараз солодкі сни. - Якщо ми будемо поруч, нічого не зміниться. Я… не готова повірити, що ти так просто відпустив минуле. Знаю, що це справа не одного дня. Якщо ми з тобою дійсно маємо бути разом, доля неодмінно дасть нам ще один шанс. А якщо ні… так тому і бути.

На останніх словах мій голос зривається і починає тремтіти. Звісно ж, це не приховується від Натана. Він обережно підсовується до мене і витирає подушечками пальців сльози, що течуть з очей. 

- Завдяки тобі я вдруге відчув себе живим, маленька, - шепоче зовсім тихо, але зараз я чую лише його. - Дуже шкода, що через власну слабкість сам все зруйнував. Вдруге… Я не можу тримати тебе силою. Не хочу бачити у твоїх очах зневіру та ненависть. Можу лише пообіцяти, що, зустрівшись вдруге, усе в нас буде по-іншому. Ти віриш мені?

- Ти справжній чоловік, Натане. Таких, як ти, дуже мало у цьому світі, - дивлюсь йому в очі і намагаюся запам’ятати обличчя до найменших деталей. - Як і в кожної людини, у тебе є слабкі місця. Я вірю, що все у нас може бути по-іншому. Коли ти нарешті відпустиш минуле і почнеш жити по-справжньому, станеш практично непереможним. Я щиро бажаю тобі цього. Будь щасливим, з нами чи без нас.

Мені так сильно кортить поцілувати його, але не роблю цього. Знаю, що після поцілунку покинути салон цієї машини буде значно важче. 

Натан забирає у мене Аню, поки йдемо до реєстраційного залу. Там на нас вже чекає Ніна і одразу хмуриться, коли бачить Краєвського. Я до останнього змушую себе не плакати. Якщо так подумати, про стажування у Римі я мріяла давно. Тепер моя мрія здійсниться. І Аня поруч. Єдина проблема у тому, що серце моє залишається тут, у руках Натана. 

Коли оголошують посадку на мій літак, Ніна починає плакати. Цілує Аню у лобик, а тоді обіймає мене. Краєвський повільно нахиляється до Ані і торкається пальцями її щоки. Кілька секунд просто розглядає крихітку, а тоді підіймає погляд на мене. 

- Я чекатиму вашого повернення, маленька, - шепоче тихо, щоб чула тільки я. - Все ще хочу попросити тебе залишитися, хоча й розумію, що не погодишся.

- Маєш рацію, не погоджуся, - так само тихо відповідаю. - Але мені приємно, що ти хочеш зупинити нас.

- Пора, Міло! - кричить Ніна, і я таки знаходжу в собі сили відступити. Поки прямую до входу за іншими пасажирами, відчуваю на собі погляд Натана. Я, як і він, хочу зупинитися. Розвернутися і повернутися до нього. Хочу, але продовжую йти за іншими пасажирами та навіть не намагаюся витирати сльози. Я закохалася у цього чоловіка, а в результаті отримала ось це. Рана на місці, де було серце, і біль від втрати коханого. 

Наша історія розпочалася так казково. Я прийшла на поріг його дому з великими сподіваннями. Ми обоє піддались почуттям і зовсім забули про реальність. Цікаво, у нас все ще є шанс бути разом? Не зараз, звісно, і не через місяць.

Колись, коли я знову повернуся сюди, тримаючи за руку свою донечку Аню. 

Доле, ти готова дати нам ще один шанс? Навчені гірким досвідом, тепер ми обоє знаємо, що розпочинати стосунки з брехні не варто. Час допоможе Натану забути, а мені знову навчитися довіряти. 

Щоб наша історія мала продовження, нам обом варто запам'ятати лише одну просту річ:

Щастя у наших руках. І тільки від нас самих залежить, чи матиме наша історія щасливий кінець.

 

Вітаю, мої любі! Першу частину "Щастя на порозі" завершено! Друга частина "Щастя у твоїх руках" тут https://booknet.com/uk/book/shchastya-u-tvoh-rukah-b369157

Кінець

1 ... 49 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щастя на порозі, Уляна Пас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Щастя на порозі, Уляна Пас"