Читати книгу - "Пограємо в любов, Зоя Лістрова"

- Климе, повинна зізнатися ти мене спантеличив.

- Чим?

- Не тямиш?

- Щось із-за ноги, голова не варить.

- Якщо ти не брешеш, і в тебе є докази, покажи.

- Аааа. Ти певна, що хочеш знати правду?

- А навіщо я тоді прийшла?

Він підвівся, дістав папку і дав мені. Мені не хотілося відкривати при ньому, але я набралася мужності та відкрила. Там були фотографії Германа із двома різними дівчатами у пікантних позах.

- Дивись на звороті час і дата автоматично фіксувалася.

Я дивилася на дати, і мені стало не добре, там були дати, коли ми вже одружилися. Нехай у нас був фіктивний шлюб на початку, але мені було неприємно. А потім я побачила дату, він мені зрадив наступного дня після нашої першої ночі кохання. Я заплющила очі і з них потекли сльози. Я не думала, що мені буде так боляче. Для чого я прийшла? Не треба було про це говорити, це була погана ідея. Як мені тепер бути, що робити. Герман дійсно мені зраджує. Як це боляче відчувати.

- Лізо, не плач, він не вартий твоїх сліз. Ти мені не вірила, а я не брехав.

- Навіщо ти це зробив?

- Ти мені сподобалася дуже давно, я спостерігав за вами зі сторони. А потім випадково дізнався, що він тобі зраджує. Він не знав тоді про мене, а я бачив як він, будучи вже з тобою, був з іншою. Я випадково побачив його з іншою. У мене в телефоні є ще фотографії. Показати?

- Ні, достатньо. Ти мені вже досить зробив боляче.