Читати книгу - "Ураган"

Запам’ятайте: вартість життя завжди дорівнює вартості смерті — найдешевшою, мабуть, буде атомна смерть, звичайно, коли подешевшають бомби.

Вам будуть теревенити про справедливість, законність, демократію. Не вірте нічому! Ці гучні слова тільки прикривають плани тих, хто хоче загнати в пастку ваше дійсно вільне тваринне єство, вашу звірячу суть. Знайте — вона прекрасна! Бо хіба ж ие прекрасний тигр, що розриває лань? Природа створила вас такими ж, як звірі в лісі. Тож не ховайте ікла й пазурі — і ви взнаєте справжні радощі!

Мистецтво, музика, література — все це брехливе.

Вартість має тільки та наука, яку не обтяжують умовності. Якщо їй потрібні не піддослідні пацюки, а піддослідні люди, не вагайтеся, дайте їх із числа рабів, уже непотрібних вам.

Всі живі істоти поділені на дві касти — панів і рабів, вовків і овець. Сама природа в ім’я вищої справедливості зробила цей розподіл.

Є один несхибний прилад, здатний розподілити людство на дві касти — на касту панів і рабів. Це РПГ — реєстратор Пауля Гебера. За його допомогою складено карти Пауля Гебера, таблиці Пауля Гебера, зведення… Вірте тільки їм, тільки їм! Це кажу вам я, Пауль Гебер, котрий народився року 19… у родині крамаря…

Післямова

Я прочитав щоденник фашистського злочинця Пауля Гебера і поспішив до музею Пам’яті про війну. Я сказав директорові:

— Щоденник знадобиться мені в роботі, але в ньому треба дещо уточнити. Що це за прилад? Про які карти йдеться в щоденнику? І що то за таємниця — вона так і лишилася нерозгаданою?

— Ходімо подивимось експозицію. Там є й реєстратор Гебера, — мовив директор.

Я побачив апарат, за допомогою якого нацисти мали намір класифікувати людство, розподіляючи його на панів та рабів. Він мав досить показний вигляд, скидався на такого собі одноокого павука із зеленкуватим екраном осцилографа, з численними присосками і шоломом, схожим на череп. Я розумів, що реєстратор мав жахати пацієнтів своєю фантастичною формою, блиском хромованих деталей, і поділився своїми думками із директором.

— Ти маєш слушність, — сказав він. — Присосків мало бути значно менше. Але справа не в них. Зверни увагу на аналізатор. Ми спеціально зрізали частину металевого кожуха і вставили скло. Он бачиш, отам у глибині, на сплетінні дротів і трубок, видніються дві невеличкі детальки, яскраво пофарбовані. То електричні інвертори. Через них проходили сигнали до індикатора. Найбільше Гебер дбав про те, щоб зробити їх непомітними навіть для фахівців. То вже ми пофарбували їх у жовтогарячий колір… Ти знаєш про явище інверсії? Розумієш, нащо вони тут?

— Не зовсім.

— Так от, сигналів тільки два — С і У. Давай-но я надіну тобі шолом. А тепер дивись.

Він увімкнув апарат. Почулося тихе дзижчання, засвітилося око павука. На екрані осцилографа простягся тонкий промінець і почав креслити якусь складну криву. На шкалі спалахнув “присуд” — сигнал У.

— Як бачиш, реєстратор свідчить, що в тебе переважає У-випромінення, ти належиш до рабів. А тепер надіну шолом я, — сказав директор.

Апарат задзижчав удруге, і на шкалі з’явився той самий сигнал.

— Ну от, ми належимо до рабів, — мовив директор, потираючи руки. На лівій у нього не було трьох пальців — пам’ять про концтабір. — А тепер ми за допомогою реєстратора перевіримо собаку.

Через кілька хвилин до залу ввели дворняжку. Приладнали електроди від шолома.

— Дивись, — сказав директор.

На шкалі спалахнув сигнал С, що свідчив про належність песика до категорії надлюдей.

— Тепер ясно? — запитав директор. — Інвертор змінює сигнали С на У, У — на С… Теорія Гебера про два види випромінення не витримує ніякої наукової критики. Принципової різниці між випроміненням мозку людини й тварини взагалі немає… За іронією долі, коли Гебер став випробовувати свій прилад, він побачив, що У-випромінення пайвластивіше його однодумцям — соратникам по партії, фюрерові, самому Паулеві. Важко сказати, чим це пояснюється, можливо, У-випромінення і справді супроводжує деякі застійні мозкові явнща. Отоді він надумав зробити інвертори. І коли хотів, “підправляв” показання свого апарата. Він назвав це своєю великою і страшною таємницею. Вона й справді була страшна для свого творця: він мав усіх боятися. Навіть його однодумці — з тих, хто знав про таємницю, ладні були його вбити раніше, ніж він попаде до рук правосуддя.

— То що сталося з “винахідником”? — запитав я.

— Не витримав чекання покари і помер у тюрмі. Але не дивуйся: на всій величезній планеті йому вже не було притулку, навіть хащі не прийняли його, — директор усміхнувся. — А для нас з тобою його поразка і загибель — найбільша підстава для оптимізму. Правда ж?

ЗМІСТ

Ураган. Повість

Секрет натхнення. Оповідання

За образом і подобою… Фантазія-жарт

Ритм життя. Оповідання

“Ази”. Оповідання

Неуважність. Оповідання-жарт

Речовий доказ. Оповідання

Бджоли. Оповідання

Відвідати сина. Новела

Зустріч. Оповідання

Червоні ягоди. Оповідання

Підстава для оптимізму. Повість

1

1 Киїк — гірський козел, архар — гірський баран.