Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Планета трьох сонць 📚 - Українською

Читати книгу - "Планета трьох сонць"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Планета трьох сонць" автора Володимир Бабула. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 67
Перейти на сторінку:
і пір’я, здобуте, очевидно, зі справжніх тварин. Слід сказати, що зблизька це не справляло приємного враження.

Наші міркування порушило підозріле шарудіння.

Ми швидко погасили кишенькові ліхтарики, притиснулись до стінок. У ту ж мить поруч мене почувся глухий удар, багатократно посилений луною.

Живий? — прошепотіла мені на вухо Алена.

Тс-с-с!.. Тут, мабуть, хтось є… - відповів я ледве чутно.

Але в печері знову запала могильна тиша.

Я обережно обмацував навколо себе руками, щоб з’ясувати що впало мені до ніг. То був уламок каменя, який при ударі об підлогу печери розбився на шматки…

Пробачте, що в цих місцях мій репортажний фільм має прогалини, — було темно…

Відірвався шматок скелі. Ми відбулись щасливо! — сказав я і знову засвітив прожектор.

Звідки міг випасти камінь, якщо стіни й склепіння над нами гладенькі й зовсім не пошкоджені? — здивувалась Алена.

Тут щось негаразд, — притишив я голос. — Будь коло мене, мені тут не подобається. Повернімось.

Не пройшли ми й десяти кроків до виходу з печери, як за нашими спинами впав ще один камінь.

Ми блискавично обернулись.

Над картиною, під стелею печери, ми побачили правильний круглий отвір, якого хвилину тому не було, а в ньому — крилатого квартянина, одягнутого в незвичайний одяг. Засліплений світлом прожектора, він затулив долонею очі й відступив на крок до таємничого ходу.

Алена від несподіванки скрикнула.

В ту ж мить з’явився ще один квартянин, схопив свого товариша і потягнув його вглиб скелі. Круглий отвір лишився відчиненим.

Все це сталося так швидко, що ми в першу хвилину не могли збагнути, чи це дійсність, чи галюцинація. Отвір у стіні, однак, був беззаперечним доказом: підземний лабіринт населений квартянами, які вміють виготовляти собі одяг.

Чому нас отой квартянин бомбардував камінням? — засмутилась Алена. — Адже ми йому нічого лихого не заподіяли…

Пізніше я його запитаю! — пожартував я. — Повернімось до човна, а то нам тут ще щось упаде на голову.

Можете уявити собі наші почуття, коли ми, повернувшись до сталактита, не знайшли там човна? Ми побігли вздовж підземної річки до крижаної завіси. Але там сухопутна дорога кінчалася.

Як же ми потрапимо назад до літака?.. Чому я, осел, залишив портативний передавач у човні?

Я кинувся в річку, щоб переплисти вузьку ущелину, але кривава вода була така холодна, що я був змушений повернутись на берег.

Ми опинились у пастці.

Що ж тепер робити? Як урятуватись?

Якщо кликатимемо на допомогу, — хто нас почує? Тільки квартяни, а вони нам навряд чи допоможуть… Де ми переночуємо? У крижаній печері холодно, а в печері з настінною картиною — небезпечно.

Збігали години, а нам усе ще нічого не спадало на думку. Нарешті ми все-таки вирішили лишитись у печері з картиною. Домовилися спати по черзі.

Перші два дні минули спокійно. Вода, правда, мала неприємний присмак, але пити її можна було.

Третій день приніс із собою голод, а четвертий — утому. Саме через це й сталося так, що я заснув на варті.

Крізь сон я раптом відчув, що мене хтось схопив під руки й поніс. Перш ніж я усвідомив, що трапилось, я вже був у круглому отворі, а поруч мене — двоє химерно вдягнених квартян із суворими, але інтелігентними обличчями.

— Де Алена? Пустіть мене!.. Алено! — закричав я в розпачі, наче вони могли мене зрозуміти.

Квартяни не звертали уваги на мої протести і в абсолютній темряві тягли мене вглиб скелі. Я зрозумів, що опиратись марно.

Здавалось, тунель не мав ні кінця ні краю. Серце моє стискалося від страху за Алену, і з кожним кроком я чекав, що мене штовхнуть у провалля. Далебі, не було ніякої радості плентатися з такими милими компаньйонами у невідомість.

Нарешті перед нами з’явився миготливо освітлений отвір, який усе збільшувався, аж поки перетворився на ворота підземного храму.

Я був просто приголомшений красою зали в надрах скелі. Прикрашену картинами стелю підтримували чудесно вирізьблені стовпи, або, скоріше, скульптурні групи фантастичних істот.

Бокові стіни храму утворювали рельєфи, розмальовані різними відтінками коричневого, жовтого й блакитного кольорів. Посередині стояли колом кам’яні брили з химерним орнаментом. У центрі кола палахкотіло блакитне полум’я, що виходило з отвору в підлозі.

Неприємні поводарі, не сказавши ні слова, посадили мене на підлогу біля підніжжя стовпа. Зі мною лишався один, а другий кудись зник.

Я напружено міркував, як мені бути, але нічого путнього придумати не міг. Через кілька хвилин повернувся мій провідник, а з ним ще кілька квартян.

Мене підвели з землі й посадили на сидіння в колі, спиною до полум’я.

Один із квартян з цікавістю поглядав на кінокамеру й прожектор у мене на грудях. Він зробив рух, ніби хотів їх узяти, але я з такою силою рвонувся, що квартянин злякано відступив.

Стоячи півколом переді мною, інші також позирали на мене з цікавістю. Вони по черзі відкривали уста, немов щось промовляли, але я не чув нічого. Мабуть, якщо вони й справді розмовляють, то нечутними для нас ультразвуками.

Квартяни мали цілком миролюбний вигляд, і це мене трошки заспокоїло.

Де Алена? Чому ви захопили мене в полон?.. Чи, може, ви хочете мені допомогти? — запитав я голосно.

1 ... 49 50 51 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Планета трьох сонць», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Планета трьох сонць"