Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Зірка, або терористка, Марина Меднікова 📚 - Українською

Читати книгу - "Зірка, або терористка, Марина Меднікова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зірка, або терористка" автора Марина Меднікова. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 56
Перейти на сторінку:
симфонії органолептичного екстазу, потягнувся солодко і вийшов перевірити пост номер один. Суворо запитав незнайомця, що він за їден.

— Тихіше, Шеро, — Маріванна взяла псиська за ошийник і не збиралася поступатися незнайомцеві дорогою.

— Пароль: Зірка Симчич, — сказав незнайомець.

Шериф гримнув удруге: де Зірка, куди ти її подів?

Маріванна крутнула колесо візка.

— Проходьте.

Вмостивши чоловіка навпроти себе на канапі, Маріванна уважно роздивлялася його.

— Ви англійську знаєте?

— Будемо говорити англійською? — не здивувався чоловік.

— Маю нагальну справу, потребую вправного перекладача.

— Знайдемо.

Сьогодні мала виписуватися Тетяна. До біса невдало все складалося. Втім Кулик не рефлектував. Не дошукувався причин, не нарікав на долю, не питав як Йов Господа: за віщо.

Склав план і послідовність першочергових дій: не пустити дружину на роботу, допровадити до санаторію, не зводити очей з Лідії, тримати на інформаційному ланцюгу Стаса. Мав і болючу скабку у голові — хто викрав теку з документами зпід Тетяниної подушки і навіщо? Юридичної сили ті папірці не мали, до ладу не оформлені, ще й копії. Оригінали Тетяна тримала у сейфі. Коли вранці виявила зникнення теки, втратила голову, панічно поривалася мчати до прокуратури, благала Ігоря їх забрати, аби не втрапили комусь на очі.

Новий стрес міг стати фатальним. — Ігоре Гавриловичу? — здивувався Стас, забачивши на порозі кабінету Кулика. — Щось трапилось?

— А ти вже облаштувався.

Якби Стас умів, почервонів би. А от не вмів. Хіба відвів набік очі.

— Я тимчасово. Доки Тетяну Іванівну не випишуть. Тут зручніше. У моїй кімнаті щодень рейвах, швендяють, несила зосередитись.

— А тобі навіщо зосереджуватися?

— Як вам сказати, — Стас вийшов з-за столу, причинив двері. — Я знайшов у сейфі таке… Все розслідування може піти на пси.

— У тебе який зір?

— Стовідсотковий.

— Отож, добре бачиш, з якого боку масло й ковбаса, а з якого — дуля без масла. Ти мені зараз усе віддаси, ту Тетянину теку з сейфу, а я… — Кулик затнувся і посміхнувся, — а чорт його знає, що я для тебе зроблю, не знаю, що й придумати. Просто закінчимо справу без новин і пригод. Гут?

— Зер гут, герр гауптман! — клацнув підборами Стас. — Айне колонен шпацірен, цвайне колонен маршірен.

— Ну от і все. На моїх очах Зірка більше не з ким не спілкувалася, — сказала Маріванна. — Я начебто всіх згадала… Чому я вам повірила? Бачила з Зіркою? Згадані мною персоналії теж з нею спілкувалися, навіть дружили… У вас добрі очі.

— Маріє Іванівно, ви дивитесь телевізор?

— Детективи. Це для мене інститут підвищення кваліфікації. Занотовую деякі прийомчики. От, наприклад…

— Даруйте, іншим разом.

Дзенькнув будильник.

— Поїхали, Шерифе, Макса годувати.

Гість Маріванни озирнувся з порогу.

— Кого?

— Ви добре знаєте Зірку? — Маріванна взяла з тумбочку в’язку ключів.

— Не певен.

— Притримайте мені, будь ласка, двері, так, дякую. Макс — це Зірчин кіт. За пашпортом Імператор Максимiліан. Зірка доручила кота Олегові Ткачеві, пам’ятаєте, номер другий у нашому списку? Попросила годувати і доглядати. А він виявився… Як принц Чарлз. Який любить полювання і не має серця. То я тепер годую Макса. Він здичавів уже. Накинувся на Шерифа, мало не загриз. Шерка його боїться. Бачте, я тільки сказала, що йдемо годувати Макса…

Шериф зробив спину верблюдом, аби його було менше, і цок-цок паркетом під стіл. Уклався, одвернувся, я вас не чую, а ви мене не бачите, маю справи важливіші за відгодівлю збоченого котиська.

— До чого ви спитали про телевізор? — Маріванна викрутила візка з квартири. — Дякую, я сама.

— До того, що не можна довіряти жодним очам. Лише — суворим фактам. Бо Шварценегер сьогодні — добрий Термінатор, а завтра — вбивця. А очі у нього ті самі.

— То може, я й вам дарма все розповіла? — затурбувалася стара.

Гість Маріванни вийшов на вулицю. Видобув мобільника.

— Що в тебе? Зрозуміло. Тепер слухай мене. Сьогодні її виписують. Сестра сказала, що чоловік за нею приїде по обіді.

Прослідкуй, куди повезе. Не забудь прибрати жучка з її лікарняного ліжка. Нам чужі балачки про аналізи та процедури ні до чого. Постав жучка на нове місце, маю чути всі її розмови. Я тебе не вчу. Просто нагадую.

Натицяв іншого номера.

— Це я. Де дипломатичний ліцей знаєш? Бігцем. Потрібна трудова книжка Олійник Лідії Ільківни. Там секретарка молоденька — Тамара. Звідки я знаю як? Запропонуй руку й серце. Я сам прослідкую за Ткачем и з ним поговорю. Відбій.

Джип рвався в бій. Мотор стиха гарчав. Раптом обізвався телефон.

— Даруйте, це ви? — озвалася у слухавці Маріванна.

— А це ви?

— Я згадала. У Зірки кілька разів бувала дуже гарна жінка.

Елла Ганська. Лікарка, професорка. Співає чудово, сама, уявляєте, пише пісні.

— Де працює?

— Не знаю. Мене до інституту ортопедії прилаштувала.

Але вона там не працює.

— Як прізвище лікаря, якого вона вам порекомендувала?

— Шеро, де мої окуляри? Якимець Іван Павлович. Чуйна людина. У нього золоті руки. І ще… не знаю, чи можна вам казати. Я вже не вірю нікому…

— Кажіть.

— Вже гірше не буде. Олег Ткач працює на телебаченні…

— Знаю.

— Він… знімав на камеру арешт Зірки.

1 ... 49 50 51 ... 56
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зірка, або терористка, Марина Меднікова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зірка, або терористка, Марина Меднікова"