Книги Українською Мовою » 💙 Класика » З неопублікованого, Олександр Олесь 📚 - Українською

Читати книгу - "З неопублікованого, Олександр Олесь"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "З неопублікованого" автора Олександр Олесь. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 53
Перейти на сторінку:
437)

Ах, так несподівано сонце зійшло... (№ 18).

Почувши перший скрик дитини...; Щось плаче десь в душі моїй… (№ 17).

Я з вогню душі своєї... (№ 10).

Весняної ночі (№ 8).

Храм мого серця від слова упав... (№ 676).

Коли нас сніг не зміг убить... (№ 25).

Твої чари, як в'юнок... (№ 437).

За глум ваш, за кривду лукаву... (№ 104).

Як засне гаряче сонце... (№ 740).

Десь голосять та скиглять звуки... (№ 800)

Пролетіла зоря, пролетіла ясна... (№ 1107).

 

1905

 

Квіток в моїм гаю - без ліку квіток!; Ті, що звуться людьми, перед світом усім... (№ 378)

Тобі дарма, тобі дарма... (№ 892).

Серце - море. Пісня - хвиля (№ 174).

Ой в саду росла троянда... (№ 29).

Гроза пройшла... Повітря чисте…; Гей, спинися, вітре буйний! (№ 7)

Я молодість люблю. Цвіте вона і сяє... (№ 725)

Цілують квітень солов'ї... (№ 689)

Пісня селян (№ 533).

Ще в нас вогонь не згас в грудях... (№ 702).

Як?! Сонця теплого нема? (№ 744).

Спи, моя милая, спи, моя любая... (№ 607).

Не зляка нас ні даль, ні борня, ні кати... (№ 484).

Досить були ми німими рабами... (№ 756).

Чому не радує весна... (№ 496).

О, не життя, а люде злі...; Слова в поезії - квітки (№ 8).

Була чудова ніч - вгорі...; В ранах моє серце... (№ 10)

Навік твої погасли очі... (№ 100).

О, де вогню дістать для крові... (№ 520).

Так буть повинно…; Ви не забудете мене, квітки і трави милі… (№ 621).

О сонце! Виглянь із-за хмар... (№ 1122).

 

1906

 

«Нащо жити?» - стогне ліс... (№ 611).

Покохав я дівчину... (№ 564).

Мій дух - труна зотлілого мерця...; В агонії лежить і корчиться дитя… (№ 10).

Глянь, повстає поневолений люд... (№ 308).

Гуманність (№ 319).

Знову я в лісі стою... (№ 360).

Я стояв на ниві в сірих тисках мли... (№ 12).

Хай гасне вечір - ти зійшла... (№ 663).

Хто боїться сонця... (№ 679).

 

1907

 

Нема тебе - мій зір тебе не баче... (№ 1240).

Ні, не встигну я нарвать... (№ 1272).

Ледве спуститься ніч, як вони оживуть... (№ 406).

Повне серце в мене звуків... (№ 561).

В той вечір, як уперше я вгледів кохану...; Життя мене без жалю б’є..., Сонце моє, сонце... (№ 18).

Ти все, що щедро дарувала... (№ 13).

Щось унадився занадто... (№ 71).

Я так сказав: «О брате бідний!» (№ 729).

Косі твоїй (№ 17).

Не журись, коханий друже... (№ 13).

Ти днем була... (№ 103).

Боровся народ наш за волю і світ... (№ 162).

Ой світе, світе… (№ 542).

Смійсь! Давно не чув я сміху... (№ 176).

Нехай під вашою рукою…; В тумані дні мої минають... (№ 12)

 

1908

 

Пісня («Розбите серце умира…»); Чарує ніч, п'янить, полоне…; Чорний ліс, мертвий ліс... (№ 103).

Я зараз сплю, і морем розлилась... (№ 104).

Привіт тобі, зелений саду...; Коли впаду, знесилений украй... (№ 107).

Так, він давно вже вмер... (№ 508).

З-під темної хмари самотній, високий... (№ 29).

О зграї хмар на крилах легких! (№ 523).

Ось і сонце! Ніч розтала... (№ 545).

Зараз я покинув гори... (№ 346).

Летіли хмароньки ясні... (№ 748).

Там, в ясній сторонці... (№ 106).

І розкрив своє серце закоханий я... (№ 368).

Він не любе, він покине... (№ 281).

Нехай тобі минуле наше... (№ 962).

Тебе я більше не шукаю... (№ 628).

Іди собі, іди, не оглядайся... (№ 369).

І сонне знов життя пливе...; Віки цвинтар народний спить... (№ 18).

В сльозах твої небесні очі... (№ 238).

А може, я тебе шукаю... (№ 237).

Туди, де сонце погасає... (№ 29).

 

1909

 

Голосе серце, сльози ллє... (№ 106).

Мовчить, дрімає літня ніч... (№ 431).

Повірили в мрії і сон золотий... (№ 559).

Над чим задумалась ти так... (№ 459).

Проснулось серце! То зомліє... (№ 574).

Теплом і ясністю душа моя повита...; Ти смутна - і я сумую…; Я радію, як мати дитині своїй...; Невже це ті дерева голі…; Потоптав її, билину…; Хай струни стануть крем'яними...; Немає сил

1 ... 49 50 51 ... 53
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «З неопублікованого, Олександр Олесь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "З неопублікованого, Олександр Олесь"