Читати книгу - "Танго наосліп, Ельма Кіраз"

— Дякую тобі за вечерю, — Серафим зробив ковток шампанського, — зізнаюся, я був скептично налаштований, але ти мене вразила. 

— Я здивувала сама себе, якщо чесно. Але рада, що тобі сподобалось.

— Еріко, я…дуже радий, що ти з‘явилась у моєму житті. Хоч і так дивно та не надто романтично.

— І я теж рада, що ти є. Батько хотів мене покарати, а вийшло зовсім навпаки.

— Що ти маєш на увазі?

— Він вирішив віддати мене заміж, щоб «провчити» за мою погану поведінку і хотів навчити мене відповідальності. Ну і, звичайно, отримати свою якусь вигоду.

— Наші батьки стали дуже хорошими партнерами. І разом їхні справи стануть ще успішнішими.

— А чому ж ти погодився на цей шлюб? Впевнена, тебе хоч питали.

— Після того, як Вадим мене підставив, тато вирішив, що я став безвідповідальним і байдужим, проте дуже здивувався, коли я йому довів протилежне у адвокатській справі. Але мені все одно не вистачало роботи. Тому після нашого шлюбу я буду мати зустріч з одним із першокласних адвокатів і, можливо, будем разом співпрацювати. В той момент робота була для мене важливішим за все, тому я погодився. Мені було байдуже на якусь там дівчину, з якою доведеться одружуватися, я повинен був проводити весь час на роботі. А потім би розлучився. 

— То ми таки розлучимось? — я глянула на Серафима з-під лоба.

— Тепер точно ні, — він підвівся зі стільця і підійшов до мене. Я так само не залишилась сидіти, — тепер я буду робити все, щоб наш майбутній шлюб був найщасливішим.

— А спочатку ти мені взагалі не сподобався. Просто, коли я почула твоє ім‘я, то уявляла тебе…не таким. Аж соромно тепер.

— Яким це ти мене уявляла, а? — Серафим почав мене лоскотати, а я від цього заливалась сміхом.

— Це тепер не важливо, — я продовжувала сміятися, — просто не важливо.

Наші губи зупинились в міліметрі одне від одного, але чомусь жоден не порушував цю відстань. Я дивилась в його темні очі, в яких відблискувало полум‘я свічок і в цьому було щось магічне. Серафим провів рукою по моїй спині і зупинився на талії, міцно її стиснувши.

— Ти моя, — шепотів він, — лише моя. Я хочу насолоджуватись тобою, твоїм запахом, твоїм волоссям. Коли я бачу тебе, то просто сходжу з розуму.

— Я вже більше не дратую тебе? — я засміялась.

— Ну хіба зовсім трохи, — він хитро примружився і різко охопивши мої ноги, підняв на руки. Я охопила своїми руками його шию і притулилась чолом до нього.

— І що далі?

— Я більше не дозволю тобі спати на дивані, — хлопець швидко погасив усі свічки і  ми підійшли туди, де лежав плед, — забирай.

Я вхопила однією рукою м‘яку тканину і тоді Серафим швидко пішов до спальні і акуратно поклав мене на ліжко, нависаючи зверху. Я міцно стискала плед в руках і зачаровано дивилася йому в очі.

— Поцілуй мене, — прошепотіла.

І він не змусив чекати, а подарував палкий поцілунок в губи, від чого я затремтіла.

— Все добре? — швидко спитав Серафим.

— Все чудово, — я посміхнулась і тепер поцілувала його сама.  
Ніколи не любила мед, але це хотілося порівняти саме з ним. Солодко, ніжно… Серафим повільно спустив шлейки моєї сукні і почав ніжно цілувати мої плечі. Я стискала пальцями тканину його сорочки і відчувала, як всередині наростає якесь невідоме раніше мені відчуття. Серце стукає сильніше, дихати важче. Здавалося, що Серафим віддає мені зараз усю свою ніжність, яка у нього є. Провівши рукою по моїй нозі, він зупинився там, де починалася сукня. Уважно дивлячись мені в очі, він шукав мого дозволу. І я дозволила. Його долоня повільно і ніжно пройшлась по моєму стегні, піднялась вище і зупинилась на талії. Його дотики були такими гарячими, навіть колючими, але це було дуже приємне відчуття. Я почала один за одним розщіпати ґудзики його сорочки, щоб теж відчути його тіло. Він не заперечував, а лише продовжував цілувати мене. Його груди важко підіймалися, губи були наче гарячий шоколад — солодкі і палкі, від них зовсім не хотілося відриватися. Світ зупинився, час зник. Були лише він та я. І більше нічого не було потрібно.

— Я кохаю тебе, Еріко.