Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

Арнольд
Вона однозначно грає зі мною! Ну нічого, коли я закінчу з Марго, обов'язково повернуся до готелю і покараю Зою.
- Відшила знову? – цікавиться Джерт.
- Про що ти?
- Та тут і до ворожки не ходи і так все зрозуміло.
- Це не твого розуму справа. Мої стосунки із Зоєю тебе жодним чином не повинні хвилювати.
- Мене хвилює найбільше те, що через Зою ти можеш зірвати важливу угоду. Я розумію, що Марго не той варіант, і в тебе зараз у думках молода красуня в білій сукні, але ти повинен змусити її заплатити нам велику суму.
- Не хвилюйся, заплатить. Але я спати з нею не буду. У мене є інший спосіб, як усе обіграти.
- Сподіваюся нічого кримінального не буде?
– Ні. Просто підсиплю їй у найвідповідальніший момент снодійне, і дамочка засне.
- А як же ?
- Примушу її спочатку, все підписати. Не хвилюйся.
- Ти з дозою не перебільши тільки. Бо різні бувають результати.
– Я уважно прочитав інструкцію.
- Приспатимеш Марго, щоб повернутися до Зої? – Джерт так і хоче почути від мене зізнання. Що ж, він його почує. Але не зовсім те, що очікує.
- Так. Я хочу повернутися до Зої. Хочу жорстко трахнути і покінчити з цим.
- Оце я розумію - мужик. А то я вже подумав, що ти закохався у цю дівчину.
- Я закохаюся тільки коли рак на горі свистне. Звичайний інстинкт зробити її своєю. Я хижак, а вона аж надто довго пручається. Так, не сперечаюся це заводить, але й моєму ангельському терпінню вже прийшла межа. Гаразд,Джерт. Мені треба до Марго повертатись.
- Вона чекає на тебе на палубі.
- Я знаю. Завтра я тобі все повідомлю, - плескаю його по-дружньому по плечу і йду на зустріч Марго.Мені було дивно бачити Зою п'яною, але найбільш дивним я почуваюся поруч із нею.
Хочеться її притиснути до себе, погладити по волоссю з одного боку, а з іншого, хотілося стягнути з неї трусики і трахнути прямо в машині.
Ці подвійні почуття скоро доконають мене остаточно.

Препарат...Іноді допомагає мені заснути, коли я на нервах. Жодної шкоди ще від нього не було, і впевнений, що і Марго не постраждає.
- Арні, ми їдемо вже? - запитує Марго, коли я підходжу і вона кидається мені на шию.
- Вже їдемо.