Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

32. Викуп землі - запорука кращого майбутнього

1 Слово, що надійшло до Єремії від Господа на десятому році Седекії, юдейського царя, - це був вісімнадцятий рік Навуходоносора. 2 Тоді військо вавилонського царя облягло Єрусалим, пророк же Єремія був замкнений у тюремному дворі коло палацу юдейського царя. 3 А посадив його туди Седекія, цар юдейський, докорявши йому: «Чого ти пророкуєш та говориш: Так каже Господь: Ось я віддам це місто в руки вавилонському цареві, і він його завоює; 4 та й Седекія, юдейський цар, не уникне рук халдейських, бо його певно видадуть вавилонському цареві на поталу, і розмовлятиме він з ним устами до уст, і очі його будуть глядіти йому в очі; 5 і поведе він Седекію у Вавилон, і перебуватиме він там, аж покіль не навідаюсь до нього, - слово Господнє. Як будете ж воювати з халдеями, то не пощастить вам?» 6 І сказав Єремія: «Таке слово надійшло до мене: 7 Ось Ханамел, син Шаллума, дядька твого, йде до тебе сказати тобі: Купи моє поле в Анатоті, бо за тобою право викупу, щоб його придбати. 8 І прийшов мій небіж Ханамел, за словом Господнім, до мене в тюремний двір та й каже мені: Купи моє поле в Анатоті, що у Веніяминовій землі, бо за тобою право спадкоємства й право викупу. Купи його собі. Тоді я зрозумів, що це справді було слово Господнє. 9 І купив я поле в мого небожа Ханамела й одважив йому 17 срібних шеклів. 10 Списав я купівельну угоду, приклав печать, покликав на те свідків та й відважив на вазі срібло. 11 А тоді взяв купівельний запис запечатаний і запис відкритий, за законом та уставом, 12 та й передав купівельний запис Варухові, синові Нерії, сина Махсеї, перед моїм небожем Ханамелом і при свідках, що підписали купівельний запис, і при всіх юдеях, що були у тюремному дворі, 13 і наказав Варухові прилюдно: 14 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Візьми ці записи, цей запечатаний купівельний запис і цей відкритий та й поклади їх у глиняну посудину, щоб він там міг зберегтись довго. 15 Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Будуть колись знову купувати доми й поля ще й виноградники у цій землі. 16 І, передавши Варухові, синові Нерії, купівельний запис, помоливсь я так до Господа: 17 Господи Боже! Ти сотворив небо й землю великою силою твоєю й простягнутою рукою твоєю. Для тебе нема нічого неможливого! 18 Ти подаєш милостиню тисячам і караєш гріхи батьків у лоні їхніх дітей. Ти, Боже, великий та могутній, ім'я якого - Господь сил, 19 великий у намірах і потужний у ділах. Очі твої відкриті на всі стежки людських дітей, щоб воздати кожному за його поведінкою й за плодами його вчинків; 20 ти, що творив знаки й чудеса в Єгипетській землі та й по цей день твориш в Ізраїлі і на всіх людях, і звеличив єси своє ім'я, як воно й є нині. 21 Ти вивів народ свій Ізраїля з Єгипетської землі, при знаках і чудесах, потужною рукою і простягнутим раменом, і превеликим страхом, 22 і дав єси їм цю землю, яку клявся дати батькам їхнім, - землю, що тече молоком та медом. 23 Вони прийшли й заволоділи нею, але голосу твого не слухали, ані не чинили за законом, а й нічого з того, що заповідав єси їм, не сподіяли; тоді ти послав на них усе це лихо. 24 Ось облогові вежі сягають аж до міста, щоб здобути його. Місто, спустошене мечем, голодом і чумою, впаде у руки халдеям, що воюють проти нього. Те, що ти говорив був, здійснюється, як ти й сам бачиш. 25 А ти, Господи Боже, сказав мені: Купи собі поле за гроші та візьми свідків, - а тим часом місто переходить до рук халдеям!» 26 І надійшло до мене таке слово Господнє: 27 «Ось я - Господь, Бог усякого тіла. Чи ж може бути щось для мене неможливим? 28 Тим то так говорить Господь: Ось я віддаю це місто в руки халдеям та в руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, і він його здобуде. 29. І халдеї, що воюють проти цього міста, вломляться й підпалять це місто і пустять його димом разом з домами, що на їхніх покрівлях воскурювано кадило Ваалові та возливано ливні жертви чужим богам, щоб доводити мене до гніву. 30 Бо сини Ізраїля й сини Юди вже змолоду чинили зло на очу в мене, сини Ізраїля ділами рук своїх тільки приводили мене до гніву, - слово Господнє! 31 Хіба що лише на гнів мені та на прикрість стояло це місто з того часу, як його збудовано, аж по цей день; тож я відкину його від мого обличчя 32 за все зло синів Ізраїля та синів Юди, що вони на гнів мені чинили, - самі вони, царі їхні, князі їхні, священики їхні, пророки їхні, мужі юдейські й мешканці єрусалимські. 33 Обернулись до мене плечима, а не обличчям, і коли я навчав їх раз-у-раз старанно, вони мене не слухали, науки не приймали. 34 Ба й у храмі, що носить моє ім'я, виставили свої гидоти, щоб осквернити його. 35 Вони спорудили Ваалові узвишшя в долині Бен-Гіннома, щоб проводити через вогонь своїх синів та своїх дочок на честь Молоха, чого я не велів їм, і що мені й на думку не спадало, - щоб чинили таку гидоту та Юду до гріха приводили. 36 Тим то нині так говорить Господь про це місто, що про нього твоя мова: Мечем, голодом і чумою віддасться це місто в руки