Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

.

Куточок рота Кляйна повільно згорнувся, коли він покривав своє тіло своєю духовністю, перш ніж спуститися назад у реальний світ.

284 -

Повелитель таємниць - Глава 284 - Інстинктивне тремтіння

284

Глава 284 Інстинктивне тремтіння

.

Третя година дня в в Іст-Балам-Доку.

. 1 10 .

Кляйн був одягнений у товстий светр, коричневу куртку та просту кепку, яка за стилем наблизила його до звичайних журналістів-розслідувачів, а не до тих, хто час від часу відвідував банкети та брав інтерв'ю у статусних людей. Такий костюм коштував йому зайвого 1 фунта 10 солі.

, - . , - =

У цей момент він був одягнений в окуляри в золотій оправі, а його волосся було акуратно зачесане назад, блищало блиском олії для волосся. На його обличчі вже не було брудної бороди, тому він міг лише наклеїти темно-чорну щетину навколо губ. Його зріст був щонайменше на п'ять сантиметрів вищим, ніж раніше. Він з усіх сил намагався виглядати не так, як вчора ввечері робітник, тому ніхто, хто не був з ним особливо знайомий, міг викликати будь-які асоціації.

, - = .

У кишенях його одягу і штанів не було ні Суцільно-Чорного Ока, ні оберегів, ні трав'яних ефірних масел. Там була лише колода карт Таро, стос купюр, авторучка, гаманець, здача, купа ключів і фальшиві документи, що посвідчують особу репортера.

= .

Він не знав нинішнього стану Ланевуса і не знав, звідки взялося могутнє Потойбіччя, що оточувало його. Тому, з міркувань обережності, він не взяв із собою жодних підозрілих предметів.

.

Подивившись на двоповерховий будинок попереду, Кляйн перейшов вулицю, вдаючи, що не покладається на інтуїцію Клоуна, щоб помітити, що за ним спостерігають кілька пар очей.

,

Він штовхнув двері і побачив, що схема Док-Юніон досить проста. Не було ні жінки-портьє, ні просторих вестибюлів. Сходи на другий поверх були посередині, фланковані офісними коридорами, а підлога не була вистелена дерев'яними дошками, а тим більше килимом. Вони були вимощені суто з цементу.

,

Кляйн повернув голову, щоб подивитися на чоловіка, який охороняв двері, коли той підійшов і сказав: "Я репортер ". Я хотів би взяти інтерв'ю у працівників вашого об'єднання та дізнатися про ваші потреби та бажання.

.

Чоловік був одягнений у дуже латану куртку, на якій навіть була брудна бавовняна підкладка, а під нею лляна сорочка.

! , !

Почувши слово «репортер», він раптом став пильним і голосно відповів: «Ні! Останнім часом ми страйку не організовували, ні!

=

Я думаю, що ви мене неправильно зрозуміли. Я той, хто вам співчуває. Я планую зробити спеціальний звіт про те, що профспілка робить для допомоги робітникам, і про реальні труднощі, з якими вони зіткнулися. Довірся мені. За допомогою своїх здібностей Клоуна Потойбіччя Кляйн зробив свої очі ненормально щирими.

. = , =

Це так Зверніться до пана Ренда, члена нашого комітету, відповідального за рекламу. Поверніть праворуч, а праворуч другий кабінет, Чоловік кілька секунд вагався, перш ніж відповісти.

. =

Дякую. Кляйн вклонився з удаваним полегшенням, і він відчув, як зник погляд, що спостерігав за ним з темного кутка кімнати.

.

Він повернувся праворуч і, спітнівши від холодного поту, постукав у двері кабінету.

. - , ?

Двері рипнули. Чоловік середніх років з рідким волоссям подивився на нього і запитав: «Чи можу я знати, хто ти?».

. ?

Містер Ренд? Я репортер Стетхем з . Це мої документи, що посвідчують особу репортера. Я хотів би зробити доповідь з профспілками як темою, щоб допомогти вам привернути більше уваги. Кляйн майже вважав себе журналістом.

. - .

Це я. Чоловік середнього віку подивився на документи, що посвідчують особу репортера, і сказав нерішуче, явно неохоче: «Мені важко повірити, що ви, репортери, тут, щоб допомогти нам».

= =

Я народився в Іст-Боро і знаю, наскільки жалюгідним є життя робітників. Якщо ви мені не вірите, ви можете стежити за мною весь час і стежити за кожним моїм питанням. Кляйн раптом посміхнувся і додав: «Звіт з реальними даними інтерв'ю був би краще, ніж нічого, набагато краще, ніж новини, написані виключно на основі уяви». Принаймні ви можете висловити свою точку зору і, сподіваюся, спрямувати речі в потрібному вам напрямку.

,

Ренд доторкнувся до його шкіри голови і нерішуче відповів: "Гаразд, тоді

.

Я буду слідувати за тобою весь час.

! .

Дякую! Кляйн майже втратив контроль над своїми емоціями.

, .

Після цього, під керівництвом Ренд, він заходив в один кабінет за іншим, опитуючи членів робітничої асоціації відповідно до підготовлених ним запитань.

= =

Правий коридор, нічого. Вийшовши з коридору, нічого Кляйн спокійно піднявся дерев'яними сходами на другий поверх.

,

Цього разу Ренд провела його в офіс прямо навпроти сходів і представила людей всередині: Це репортер , містер Стетхем.

=

Він хоче взяти у вас інтерв'ю, але я мушу нагадати вам, що є деякі питання, на які ви маєте право відмовитися відповідати.

.

Кляйн посміхнувся, зробив два кроки вперед і зробив жест, щоб потиснути руку кожному співробітнику в кімнаті.

=

У цей момент він побачив трохи знайому постать.

=

Незважаючи на те, що шкіра чоловіка стала бронзовою, його звичайне кругле обличчя стало незграбним, а окуляри змінилися з круглої оправи на оправу в золотій оправі, Кляйн все одно знайшов сліди знайомства зі своєю духовністю провидця.

.

Відразу після цього його тіло затремтіло, а посмішка на обличчі майже вийшла з-під контролю.

, ? =

Вибачте. У мене раптом болить живіт. Дозвольте запитати, де знаходиться вбиральня? — спитав Кляйн з незграбною посмішкою, притримуючи живіт рукою, яка не тримала ручку й папір.

=

Ренд і персонал нічого не підозрювали. Вони всі вказали на двері і сказали: Виходьте, поверніть ліворуч. Дійшовши до кінця, ви побачите знак.

=

Кляйн вибачливо посміхнувся і вийшов з кімнати, швидко попрямувавши до вбиральні.

=

Усередині він вибрав найближчу до вікна кабінку, сів на унітаз і замкнув за собою дерев'яні двері.

=

Він нахилився, куточки його рота зігнулися в беззвучному сміху. Він сміявся так сильно, що ледь не міг утримати тіло прямо. Від його сміху на землю впала крапля іскристої рідини.

!