Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Донька темряви, або Я Вам не дружина, Пане Синя Бородо, Камі Мир 📚 - Українською

Читати книгу - "Донька темряви, або Я Вам не дружина, Пане Синя Бородо, Камі Мир"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Донька темряви, або Я Вам не дружина, Пане Синя Бородо" автора Камі Мир. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 50 51 52 ... 59
Перейти на сторінку:

– А нічого, що тебе можуть почути?

– Та кому ми потрібні? Заходь швидше, а то простирнеш.

– Кажеш як старий дід… До речі, а скільки тобі років?

– Двадцять п'ять.

–І як давно тобі двадцять п'ять?

– Невже я віглядаю настільки старим? Мені справді двадцять п'ять. У нас із Некасією різниця у віці складає шість років.

– То ти любиш молоденьких?

– Іринія, помовчи вже, га. І зайди нарешті. Я вже втомився тримати двері відчиненими.

– Нічого, руки від цього не відвалятися, – озвучила підтрунення і все ж таки зайшла. Справді ж захворіти можу.

Тільки переступила поріг, як позаду пролунав потужний вибух. Невже я зарано зраділа? А такий спокійний вечір був!

Дістаю з-під спідниці кинджал, який непомітно сховала нещодавно. Так, про всяк випадок, який врешті-решт трапився.

– Залишайся тут, я схожу подивитися.

Хайден ще не відійшов від вибуху, тож трохи не розумів обставин і нічого не відповів. Таким чином, у мене з'явилася фора.

Щось мені здається, що до цієї події причетний Ругун. Хто знає, може доти, доки вампір мене наздожене, я вже позбудуся цього покидька.

Темний ліс та його атмосфера нагнітали, натягуючи нерви як струни, адреналін у крові піднімався, очі гарячково шукали причину вибуху.

– Виходь! – кричу, наївно вважаючи, що він вийде. Я відчувала його присутність, але не могла визначити точне місцезнаходження. – Любиш хованки? Ти просто боягуз!

Дотик чужої руки на плечі трохи налякав, але на свою реакцію не скаржусь: відстрибнула, обернулася, наставляючи вістря на повітря.

Нові фокуси? Сподівається, що допоможе?

– Гаразд, давай спокійно поговоримо, – відкидаю зброю подалі. – Я беззбройна.

– Така вже й беззбройна? – шепіт біля вуха начебто походив від вітру.

– Навіщо ти тут?

Чорний клубок павутинки розрісся і матеріалізувався у мого ворога, в якого полетів сюрікен, який також ховався під спідницею. На жаль, зброя пролетіла наскрізь.

– Беззбройною ти будеш тільки голою.

– Впевнений?

Не варто марно розкидатися зброєю, у мене її не так вже й багато. Вже сама побачила, що вона проти псевдофамільяра не допоможе, але якщо є ще якась загроза, може стати в нагоді.

– Ти непередбачувана.

– Вважатиму за комплімент. То чого це світлове шоу?

– Сподобалося?

– А схоже? Даремно старався.

– Чому ж «даремно»? Ти сюди прийшла.

Серце пішло в п'яти, а по тілу пройшла хвилею тремтіння, що лякає від жахливої здогадки...

– Ізумі ...

– Розслабся, її час ще не настав. Я тут лише через тебе.

– Сказати, що пробачаєш мені і знову запропонувати стати переможним трофеєм?

– А якщо я підніму ціну? Станеш правителькою, може навіть створиш свою власну імперію. Хіба не привабливо звучить? Імператриця Іринія, що тримає усіх у страху…

– Якби мені це цікаво, ти думаєш, я б самостійно цього не досягла? Та ти й справді про мене нічого не знаєш, братику.

– Не називай мене так, – на обличчі негідника заграли жовни.

– Знаєш, та й надто низько ти мене оцінюєш. До речі, привітай мене. Я вже одружена. Не без твоєї допомоги, звичайно.

– Це легко виправити. Достатньо просто вбити Хайдена.

Значить, тепер мені потрібно захищати не тільки Ізумі, а й Хайдена… Круть! Обов'язки зростають, як дивлюся. Такими темпами незабаром із категорії вбивць я перейду в герої, де бути не дуже хочеться.

– Який же ти...

– Вродливий?

– Самовпевнений. Так і хочеться…

– Поцілувати?

– Вбити.

– Побережи сили, адже найближчим часом на тебе чекає безліч сюрпризів.

– Що?

Ругун підступно посміхнувся і розтанув як темрява на світлі, прихопивши з собою й гнітючу атмосферу. Значить, він намагався натиснути на мене ще й емоційно. Цікаво, чому він так на мені зациклився?

– Іриніє! – не дав мені поринути у свої думки Хайден. – З тобою все добре?

– Так ... Не схоже, що він збирається мене поранити. Ругуну буде не так приємно хвалитися трофеєм із подряпинами.

Але вампір-напівкровка ніби не чув моїх слів: просто взяв і обійняв мене. Міцно-міцно, аж до хрускоту в ребрах.

Нехай ми й не через кохання одружилися, але ми дещо більше, ніж просто друзі… Ми сім'я, а за сім'ю не просто непокояться – за неї готові вбивати. Якщо Ругун нашкодить моїй родині, то нехай готує могилу, бо живим після цього він не залишиться. Це я йому точно гарантую.

1 ... 50 51 52 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Донька темряви, або Я Вам не дружина, Пане Синя Бородо, Камі Мир», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Донька темряви, або Я Вам не дружина, Пане Синя Бородо, Камі Мир"