Читати книгу - "Свобода"

їй було шкода Річарда. Врешті-решт і вона, і Волтер зрозуміли, що Річард, хоч і був гарним музикантом та автором текстів, життя мав не дуже гарне: він зовсім не жартував, коли визнавав свої похибки й декларував заздрість і захоплення життям Петті та Волтера. Після того, як «Сік Челсіс» завершили свій виступ і їхні друзі-недолітки залишили клуб, там лишилося не більше трьох десятків невмирущих фанів «Травматикс» — білошкірих неохайних чоловіків, які ні на день не помолодшали; і вони почули спершу незворушний жарт від Річарда («Хочемо подякувати вам, хлопці, що прийшли до цього бару, а не до іншого, більш популярного... Здається, ми й самі так само помилилися»), а потім відчайдушне виконання їхньої нової пісні:

Які ж маленькі голови на тій великій вантажівці!

Друзі мої, як добре виглядаєте ви на колесах!

Реклама «Сек’ют Сіті» [76] посміхається з обличчя моделі!

Реджіс Філбін[77] на стіні! І я кажу вам, я вже

Неймовірно щасливий, неймовірно щасливий!

А потім ще одна, ще більш неприйнятна та нескінченна пісня «ВМКТ», яка найбільше запам’яталася шумом гітари, що викликав спогади про лезо бритви та розбите скло, і, перекрикуючи його, Річард співав:

Вони можуть купити тебе

Вони можуть катувати тебе

Відомий, майже класичний торт

Виблював до миски кучерявий тер’єр

Вишукане морозиво, кремове тістечко

Винайшли маленькі крикливі тварюки

Вони можуть кепкувати з тебе

Вони можуть закопати тебе

Вільна молодь клуби танці

Вчиться моді купувати треш

Невже це найкраще у цій країні!

Невже це найкраще у цій країні!

А потім останню: схожу на кантрі, повільну пісню «Темний бік бару», від якої в Петті очі затуманилися від жалю до нього:

Є десь непомітні двері в нікуди,

Десь по темний бік бару,

А все, чого я колись хотів, —

Це загубитися із тобою десь у космосі.

Повідомлення про нашу смерть,

Шукатимуть нас у вакуумі,

Ми повернули десь не туди,