Читати книгу - "Пси господні, Марчін Швьонтковський"

Не минуло й години маршу, як Шенк спочатку почув, а потім побачив Інгемара, що риссю мчав з протилежного боку.

– Військо, – кинув захеканий швед, перш ніж хтось встиг запитати. – В півтори милі попереду.

РОЗДІЛ VII

Не все так просто.

– Як не просто, як просто. Якщо я промовляю слова, і від цього щось відбувається, то це ж чаклунство, це кожна дитина знає. Так само, як і коли відьма своїми очиськами втупиться.

Еркісія зітхнув. Пояснювати суть прецизій, як практичну, так і теоретичну, непідготовленим людям завжди було мукою. Ще гірше було, коли голова пульсувала тупим болем, а від впевнених рухів коня хотілося блювати. Він всерйоз занепокоївся, чи не розвинулося у нього commotio cerebri[19]. Однак він намагався зібратися з думками.

– Це не чаклунство, повторюю. Чарівникові, щоб зробити якусь дію, треба викликати демона. Тільки він, вимушено підкоряючись або в результаті обміну, назвемо це торгового, здійснює чари. Відьми ж укладають договір з самим Князем Темряви, який дозволяє їм через нього здійснювати протиприродні дії. Ми ж перебуваємо в стані особливої божественної благодаті. Здавна говорилося, що деякі люди є улюбленцями ангельської варти, вони мають імунітет до злого чаклунства, захищені щитом милосердя. Що ж, Той, Хто у Своїй милості, вирішив озброїти і нас ще й мечами. Прецизії не просто так називаються прецизіями, – продовжував він свою аргументацію, не переймаючись тим, що етимологічні тонкощі слів латинського походження, мабуть, вислизають уваги Херцбрудера. – Ми не викликаємо жодної істоти з потойбічного світу, ми лише просимо Бога про допомогу, і він слухає, якщо ми перебуваємо в стані благодаті.

– Це ніяк не тримається купи, милостивий священик. Для вас я єретик, зрадник віри, і я зробив те, що зробив, нехай Бог мені простить. Ви ж для мене теж єретик і старозаконний. І ви теж творили чудеса на моїх очах. Хтось із нас повинен бути проклятий, а хтось ні, тому що хтось із нас виступає проти законної доктрини, чи то лютеранської, чи то католицької.

– Дійсно, це досить серйозна проблема, яка розділила богословів. Більшість моїх братів, в тому числі і я, вважають, що єретики, які здатні використовувати прецизії – це люди, яким Бог простив відхилення від законного шляху, а отже, всупереч їхнім власним деклараціям, вони зовсім не є єретиками....

– А, так ось що ти маєш на увазі! Ви тягнете мене в Майнц, бо хочете зробити з мене папіста, ніби я не маю власної голови!

– Ні, я не це мав на увазі. Я тягну тебе, як ти так мальовничо висловився, до Майнца, бо хочу, щоб ти поговорив з деякими моїми братами. Я казав тобі, що якщо ти не хочеш їхати, то можеш не їхати; ми розлучимося у Вюрцбурзі без жалю. Однак з досвіду і із співчуття я раджу тобі поїхати.

– Побачимо, – буркнув Херцбрудер і поринув у власні роздуми.

Вони були в дорозі вже кілька годин. Коли Еркісія прокинувся після нічної пригоди на тартаку, він був упевнений, що не зможе вирушити в дорогу, але настій вербової кори та кілька специфічних засобів з бандольєра швидко поставили його на ноги. Поки стрілець ще спав, монах, перев'язавши хвору голову, встиг дещо обміркувати. Херцбрудер прокинувся лише близько полудня, свіжий, як жайворонок. Еркісія, який дуже поспішав, запропонував лісничому піти з ним до Вюрцбурга, щоб забрати нагороду за Райсів, а дорогою він все йому пояснить. Коли вони вирушили в дорогу, монах