Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"

Вразливість — це наша здатність ділитися з іншими тим, хто ми є насправді. Нам найлегше прийняти власну вразливість тоді, коли ми не боїмося наслідків. Вразливість дозволяє нам бути щирими та відкритими, розповідаючи про до­свід, що сформував нас як людину. Страх вразливості — це страх засудження.

Якщо наше дитинство пройшло у дисфункціональній сім’ї, ми можемо відчувати сором. Цей сором призводить до низької самооцінки та прагнення догодити усім. Для людей, які пере­жили травму, найважчим її наслідком стає можлива вразли­вість від того, щоб поділитися цією історією з іншими людьми.

Ми боїмося, що якщо виявимося вразливими, інші люди:

• погано про нас подумають;

• знову завдадуть нам болю;

• применшать нашу травму;

• подумають, що ми слабодухі;

• засуджуватимуть нас.

Жорсткі особисті кордони формуються саме через страх вразливості, оскільки головною метою для нас стає безпека.

Коли особисті кордони порушуються, ви можете відчути невпевненість у тому, чи ваші межі прийнятного адекватні, і боїтеся, що люди їх не дотримуватимуться.

У деяких сім’ях дітей навчають скритності, наприклад, кажучи: «Що відбувається вдома — залишається вдома». Якщо ви вирішили поговорити про травму, вам може здатися, що цим ви зраджуєте сім’ю. У деяких випадках, якщо правило скритності порушується, наслідком може стати конфлікт у сімейних стосунках.

Якщо частиною стосунків є домашнє насильство, вам може здатися, що ви зрадите кохану людину, розповівши про насильство друзям чи рідним. Можливо, ви усвідомлюєте, що така поведінка є неприйнятною, утім, ви досі не готові розірвати ці стосунки. Раптом вас змусять діяти, якщо ви комусь розкажете?

Змушуючи дітей тримати щось у таємниці, ви можете зашкодити їхньому розвитку та процесу дорослішання. Головне, що як діти, так і дорослі мають почуватися безпечно, розповідаючи про те, що відбувається у них вдома.

Приклад № 1. У стосунках з коханою людиною, коли ви намагаєтеся заступитися за себе, вам здається, що ви виглядаєте агресивно чи «якось дурнувато». Під час сварок кохана людина починає лаятися і принижувати вас.

Результат. Можливо, ви перестанете відстоювати себе у розмовах як з коханою людиною, так і з іншими людьми, бо хочете уникати конфліктів.

Приклад № 2. У дитинстві, коли ви намагалися поділитися чимось з матір’ю, вона не звертала на вас уваги або відразу намагалася змусити вас замовчати. Навіть у ситуаціях, коли вам потрібна була підтримка, наприклад, коли у вас вини­кали проблеми з іншими дітьми у школі, мати не реагувала.

Результат. Ви повірили, що ваші слова не мають значення, і тому тепер намагаєтеся тримати все в собі.

Приклад № 3. Коли ви навчалися в коледжі, то піддалися сексуальним домаганням. Нападник сказав: «Тобі ніхто не повірить, бо ти була п’яна».

Результат. Ви ніколи не вживаєте алкоголь і не ходите на побачення, бо не довіряєте ні собі, ні іншим людям.

Як подбати про себе? Якщо ви пережили співзалежність, сексуальне, фізичне чи вербальне насильство, емоційне або фізич­не нехтування, у вас можуть виникнути проблеми з піклуванням про себе.

Піклування про себе передбачає таке:

• Ви встановлюєте адекватні очікування щодо піклування про інших та вашої допомоги цим людям.

• Ви підтримуєте власне психічне здоров’я.

• Ви дотримуєтеся ролі дитини у стосунках з батьками (не перебираєте на себе роль батька чи матері своїх батьків).

• Ви дотримуєтеся ролі брата чи сестри у стосунках з братами та сестрами (не перебираєте на себе роль батька чи матері своїх братів чи сестер).

• Ви просите, коли вам щось потрібно.

• На вихідні та свята ви займаєтеся тим, що дарує вам радість.

• Ви дозволяєте іншим мати вільний простір, де вони могли б самі про себе подбати.

• Ви рідко виходите на контакт з людьми, які висотують з вас енергію.

• Ви самі визначаєте, хто ви, відокремлюючи це уявлення від того, у що вас раніше змушували вірити.

• Ви використовуєте минуле як відмовку, щоб уникати нормального життя.

• Ви говорите про власні почуття.

• Ви дозволяєте собі відчувати насолоду.

• Ви розповідаєте правду про минуле, не намагаючись його прикрасити.

• Ви доброзичливо ставитеся до себе.

• Ви самі навчаєтеся того, чого вас не навчили в дитинстві.