Читати книгу - "Три бажання для мільйонера, Лія Серебро"

        У самій же Віолеті з самого раннього ранку оселилося стійке відчуття, що в Дмитра, незважаючи на зовнішню відданість, з'явилося в житті щось приховане. Це відчуття підігрівалося його нічним маренням і недавньою поведінкою - він став більш відстороненим, ніж зазвичай. Вона звикла до уваги і до влади над чоловіками, і думка про те, що хтось може кинути виклик її бездоганній зовнішності, була нестерпна.  В її арсеналі було лише ім'я Анни, і вона вирішила негайно діяти.

Віолетта прибула в кампанію Дмитра і, не знайшовши нікого, хто б підходив під опис «Анни», одразу ж зв'язала воєдино його нові «психологічні сесії» з цією таємничою жінкою. Внутрішнє занепокоєння посилилося, і вона вирішила докладніше розібратися, хто така ця Анна.

Вона знайшла адресу психологічного офісу через контакти і попрямувала туди. Віолетта прибула до офісу Анни в той самий момент, коли Анна повернулася після відвідування салону. Анна ще й не підозрювала, що на неї чекає несподіваний візит. Вона вже збиралася залишати свій офіс як тієї ж миті вона помітила розкішну фігуру жінки, яка впевнено стояла біля дверей її кабінету. Висока, у бездоганному вбранні, Віолетта окинула її поглядом, немов вивчаючи кожну деталь.

Віолетта з легкою посмішкою і награною добродушністю тут же випалила:

 -Добрий день. Ви, мабуть, Анна?

Анна на секунду застигла, відчувши дивну напругу, що виходить від незнайомки.

Анна зібралася з думками і відповіла:

-Так, а ви, вибачте, хто?

Віолетта, зі ще більш вивчальним поглядом, спрямованим на Анну, майже з назріваючим презирством відповіла:

-Віолетта. Дружина Дмитра. І мені здається, у нас із вами є про що поговорити.

   Анна всередині відчула, як усе стискається, але зовні залишалася спокійною.

  -Звісно. Проходьте, поговоримо. - стримано відповіла вона.

Віолетта, зберігаючи царську поставу, пройшла до кабінету, явно готова до розмови. Анна зловила себе на неприємному відчутті, що цей візит може повністю змінити її життя... А якщо не змінити, то напаскудити в душу, точно. Зіпсувати її настрій і гармонію в душі, що так ретельно вибудовується.

Віолетта, уважно оглядаючи Анну, хижо примружилася, не приховуючи оцінювального погляду.

- Отже, це ви та сама Анна? - вимовила вона холодно, немов винісши вердикт. - Я уявляла собі... ну, щось більш... молоде.

Анна не здригнулася під її поглядом, залишаючись зібраною і професійною.

- Можу допомогти вам чимось конкретним? - ввічливо відповіла вона, уникаючи провокації.

- О, не хвилюйтеся, я просто хотіла подивитися, що за жінка змогла зацікавити мого чоловіка, - промовила Віолетта, ніби мимохідь, продовжуючи вивчати Анну. - Думаю, мільйонери все ж віддають перевагу моделям, чи не так?

Анна подивилася на неї з легкою посмішкою.

- Люди шукають у житті різні речі. Деякі - набагато глибші, ніж зовнішній блиск. - У голосі Анни відчувався спокій, але Віолетта відчувала прихований укол.

Віолетта усміхнулася, явно недооцінивши цю відповідь.

- Я бачу, ви впевнені в собі. Це добре. Але хіба жінки вашого віку... - вона навмисне замовкла, немов сумніваючись, чи варто продовжувати. - Все ще можуть утримувати увагу таких чоловіків?

Анна витримала паузу, перш ніж відповісти:

- Питання не у віці чи зовнішності. Питання в тому, що по-справжньому цінно для людини. І це, на жаль, часто залишається за межами молодості та краси.

Віолетта зморщила губи, відчувши тонку, але явну програну битву, схрестила руки на грудях і з тихим стуком постукала ногою об підлогу.

- Тобто ти вважаєш, що хтось, на кшталт Дмитра, вибере... - вона окинула поглядом Анну, немов оцінюючи її з голови до ніг, - щось інше, крім... - Віолетта повела рукою навколо себе, ніби демонструючи своє тіло, - цього?

Анна не піддалася на провокацію. Вона спокійно посміхнулася і, спираючись на свій професіоналізм, тихо відповіла:

- Краса має свій термін, Віолетто. І коли вона мине, що залишиться? Важливо те, що людина відчуває всередині, що її по-справжньому хвилює. Це не завжди те, що можна побачити в дзеркалі або на фотографії.

Віолетта сіла на стілець біля вікна, демонстративно заклавши одну ногу на іншу.

- Може, ти й права, але давай будемо чесними: ти ж не віриш, що в тебе є шанси з Дмитром, правда? - вона усміхнулася, кидаючи Анні виклик. - Він любить красу. Він одружився зі мною.