Читати книгу - "Три бажання для мільйонера, Лія Серебро"

Анна витримала погляд, її голос залишався спокійним, але тепер у ньому звучала твердість.

- Можливо, Дмитро любить багато чого, але справжні почуття не прив'язані до зовнішності. Вони глибші. А це вже виходить за рамки молодості або зовнішнього вигляду.

Віолетта примружилася, відчувши, що не може похитнути впевненість Анни. Вона глибоко зітхнула і, з легким роздратуванням у голосі, вимовила:

- Подивимося. Я не збираюся поступатися. Але хто знає, може, ти ще пошкодуєш, що не маєш кращого вигляду... - вона встала, повільно прямуючи до виходу.

- Краса - це не завжди те, що ми бачимо, - промовила Анна слідом, коли Віолетта вже зачиняла двері.

Двері тихо клацнули, залишивши в кабінеті Анну в роздумах.

Віолетта, все ще злегка стривожена після зустрічі з Анною, вийшла з офісу психолога, намагаючись заспокоїти себе. У голові крутилися думки про те, що така, як Анна, просто не могла б привабити Дмитра. Вона була впевнена у своїй зовнішності - молодій, розкішній, з ідеальною фігурою.

 «Ну хіба він на таку подивиться?!» - розмірковувала вона, прямуючи на фотосесію. У її світі було зрозуміло: мільйонери обирають моделей, а не психологів. Даремно вона пішла і забила на сполох завчасно. Усе це нісенітниця. Вона змахнула з себе ці підозри немов підсохлий бруд.

«Діма занадто запрацювався і все плутає, імена, дні...» - подумала вона і легкою ходою від стегна вийшла з офісу Анни, прямуючи до своєї машини.