Читати книгу - "13 звичок, яких позбулися сильні духом люди"

Два-три наступні тижні ми обмірковували думки Сьюзен щодо невдач та обґрунтованість другої спроби, якщо провалилася першого разу. Ми виявили очевидний зв’язок: коли перша спроба жінки в будь-чому не приносить успіху, то вона полишає намір. Коли Сьюзен не вдалося потрапити до баскетбольної команди в школі, вона припинила займатися спортом. Коли майже сім кілограмів, яких вона позбулася дієтою, повернулися, то жінка відмовилася від подальших спроб скинути вагу. Перелік тривав далі, відкривши те, наскільки переконання стосовно поразок впливали на її вибір.

Тим часом я заохотила Сьюзен подивитися на програми навчання, які пропонують коледжі, навіть якщо вона більше не має наміру вчитися, бо за останні п’ятнадцять років навчальні заклади дещо змінилися. Жінці було приємно дізнатися, що існує багато альтернатив денній формі навчання, та вже за кілька тижнів вона зареєструвалася на деякі онлайн-курси. Сьюзен була надзвичайно рада, що таке навчання не забере її надовго від родини та що можна займатися неповний день.

Незабаром після початку курсів жінка повідомила, що, на її погляд, відшукала те, чого бракувало. Простий рух до нової професійної мети здавався тим самим викликом, який був потрібен задля того, щоб Сьюзен відчула задово­лення. Трохи згодом вона завершила терапію з новими сподіваннями на майбутнє та новим поглядом на невдачі.

У той час як декого промахи мотивують наступного разу діяти ліпше, інші просто полишають справу. Чи стосуються твердження вас?

 Ви турбуєтеся, що інші можуть вважати вас невдахою.

 Вам подобається займатися лише тим, у чому ви, найімовірніше, перевершите інших.

 Якщо перша спроба була не надто вдалою, ви навряд чи наважитеся на другу.

 Ви переконані, що найуспішніші люди народилися з таланом досягати результату.

 Існує багато понять, яких, на вашу думку, вам ніякими зусиллями не вивчити.

 Значна частина вашої самооцінки пов’язана зі здібностями до успіху.

 Сама думка про фіаско вас дуже непокоїть.

 Ви схильні виправдовувати свої поразки.

 Ви швидше хизуватиметеся вже знайомими вміннями, ніж спробуєте навчитися чогось нового.

Провал не має бути кінцем. Насправді найуспішніші люди сприймають промах лише як початок довгого шляху до перемоги.

Сьюзен, як і багато хто з нас, відчувала, що, зазнавши невдачі вперше, найімовірніше провалиться і наступного разу, тож не намагалася спробувати знов. Хоча жінка відчувала, що в її житті чогось бракує, їй ніколи не спадало на думку повернутися до коледжу, бо була впевнена, що «не підходить для академічного навчання». Сьюзен, звісно, у цьому не самотня. Імовірно, що майже кожна людина полишала щось робити після першої невдалої спроби.

Страх часто полягає у нашому небажанні знову намагатися щось зробити після того, як уже провалилися, однак не всі поділяють ті самі тривоги щодо провалів. Хтось може турбуватися, що розчарує батьків, іншу людину непокоїть те, що вона надто тендітна, щоб витримати ще один промах. Більшість просто не стане ризикувати зазнати невдачі ще раз, аніж дати цим острахам відсіч, а це ми пов’язуємо з соромом. Дехто з нас намагається приховати власні промахи, інші докладають значних зусиль, щоб їх виправдати. Студентка може сказати: «У мене зовсім не було часу підготуватися до тесту», незважаючи на чимало витрачених на повторення годин, лише задля того, щоб приховати погану оцінку. Інший учень може приховати результати оцінювання від батьків через те, що йому соромно, що він не зміг відповісти краще.

У інших прикладах ми дозволяємо поразкам визначати, хто ми такі. Для Сьюзен те, що їй не вдалося закінчити коледж, означало що вона недостатньо розумна для здобуття освіти. Хтось переконаний, що один провал у бізнесі свідчить, що цій людині не судилося бути підприємцем, або інша особа, яка провалює випуск своєї першої книжки, може вирішити, що літератора з неї не вийде.

Полишати діло також може бути звичною поведінкою. Либонь, у дитинстві ваша матір втручалася та допомагала завершити будь-яку справу, коли у вас не виходило з першого разу. Чи, можливо, вчителька просто давала відповіді, коли ви розповідали, що не зрозуміли домашнє завдання з математики, тож насправді вам ніколи не доводилося рахувати самотужки. Такої поганої звички завжди чекати когось на допомогу нам може бути важко позбутися навіть і в дорослому віці, а це зменшує шанси на те, що після неуспіху ми вдамося до другої спроби.

Нарешті, багато хто відмовляється пробувати знов через закарбований лад мислення про свої здібності. Ці люди не мають жодного контролю за рівнем талану, тож вони не переймаються його підвищенням та