Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Тут баба ворожила (2006) 📚 - Українською

Читати книгу - "Тут баба ворожила (2006)"

335
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тут баба ворожила (2006)" автора Наталія Паняєва. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 51 52
Перейти на сторінку:
балакуни… Не ображайся, друже, — випередив він заперечення Дейкала. — Адже ситуація була делікатна. Власне кажучи, ми не мали проти Козлова залізних доказів. Єдине — ми сфотографували його, коли він підкидав пану Картамишу бляшанку з порошком, який містить талій. Я досі шалено картаю себе, коли думаю про те, що не здогадався встановити камери спостереження в Русі на квартирі. Отже, доказів майже не було. Тому й довелося влаштувати цю виставу за участі пана Картамиша. Звичайно, я блефував, коли казав, що ми маємо чудові фотки сантехніка і газівника. Треба було збити Козлова з пантелику, а потім несподівано накинутися на нього і примусити зізнатися. Так воно і сталося. Мій план спрацював.

Руся запитала майора:

— Виходить, пан Картамиш сам погодився зіграти роль у вашій виставі?

— Так. По-моєму, це видалося йому кумедним. Він сказав, що такі враження урізноманітнять його нудні будні.

— А чому ви запідозрили Козлова? — знову спитала Руся.

— Та надто він зі шкури пнувся, щоб нам допомогти. Я йому сказав — сидів би тихо, нікому б і на думку не спало, що він причетний до вбивства отця Юрія.

— Ще один варіант теорії Володарки — підсвідомий потяг до смерті, — захихотіла Руся.

— Та забудьте ви вже про це! — гримнув на неї майор.

— Добре, добре, — закивала головою дівчина. — Не сердьтесь. Краще розкажіть, як ви його почали підозрювати.

— Бо він із самого початку почав брехати. Ми шукали людей, які у вечір убивства бачили отця Юрія. Козлов негайно зголосився, але його свідчення були відвертою брехнею. Він бачив чоловіка, який ішов слідом за священиком, і спромігся роздивитися через вулицю у сутінках орлиний ніс. Нормально? Припустімо, ніс ще можна побачити. Але кадик? Не міг він роздивитися кадик. Звичайно, спочатку я подумав, що це — безневинна вигадка людини, яка хоче опинитися у вирі подій. Таке у нашій практиці буває частенько. Але опис чоловіка, який буцімто йшов за священиком, дуже нагадував опис реальної людини. Тобто мені видалося, що Козлов описував чоловіка, якого вже десь бачив. Підкреслюю: колись, а не того вечора.

— А де ж він міг його бачити?

— Козлов у той час напитував собі будинок на Совках. Я припускаю, що там він і побачив пана Картамиша. Причому в машині. Зовнішність у вашого знайомого дуже виразна, от Козлов і запам’ятав його. А що бачив у автомобілі, то не міг помітити, що пан Картамиш — каліка.

Але я б відразу забув про Козлова, якби він сам не ліз. Йому ж кортіло довідатися, як просувається слідство, тому він подзвонив мені і повідомив, що бачив підозрюваного, тобто пана Картамиша, на дитячому святі, де і ти був, Веню. Але і тоді він не знав, що в того спаралізовані ноги. А коли довідався, то не змирився, почав вигадувати різні побрехеньки, щоб виправдатися, мовляв, пан Картамиш симулює. Звичайно, вигадка Козлова з сеансами чорної магії дуже вдала. Артеменко, Володарка — ніхто б не пов’язав їх із ним, а вже жертву — тим більше. Лише от розуму йому не вистачило, щоб триматися в тіні. Пан Картамиш — його єдина похибка. Та ще те, що він особисто ходив до начальника товариства «Друг споживача», коли забирав анкети і приносив нові замовлення. Хоча Козлов і намагався зустрічатися з ним у неробочий час, все ж Ольга Степаненко одного разу побачила його і запам’ятала.

— Виходить, цей начальник теж був членом банди? — спитала Руся.

— Аж ніяк. Його використовували втемну. Просто Козлов йому трохи приплачував за послуги. Це безневинне опитування, тільки іноді треба було ставити специфічні питання. От і все. Бос «Друга споживача» вже дав свідчення.

— То скільки ж їх було? — намагався розібратися Авенір. — Артеменко, Володарка, Оксана, Віта…

— Ні, Оксану і Віту Володарка теж використовувала втемну. Бідолашки насправді вірили у те, що творили. Хоча, звичайно, вони теж співучасниці.

— Тобто, їх було лише троє? А інших вони просто втягли у свій бізнес, не втаємничуючи у злочинні дії? А пані Мурченко? Вона ж так наполегливо пропонувала Авенірові сходити до Володарки, — Руся мала напоготові безліч запитань.

— Ваша знайома тут ні до чого. Просто цікава літня пані, яка хотіла показати екзотичних «відьом» відомому журналістові. А злочинців дійсно було лише троє, тому Козлов і ходив сам по квартирах жертв, заносячи отруту. Вочевидь, спільники хотіли і його пов’язати круговою порукою.

— А де Козлов дістав талій? — поцікавився Авенір.

— Це поки невідомо. Але ти ж знаєш нашу країну: чого тут тільки не можна купити! Все продається і купується. Звичайно, ми тепер шукатимемо джерело, з якого він діставав талій. Та ймовірно, що йому випадково якийсь алкаш запропонував за смішною ціною. Козлов купив про всяк випадок. А наштовхнуло його на думку використовувати талій от що. Один інститут замовив йому надрукувати брошуру про хімічні отруєння. Вочевидь, він її уважно проштудіював, згадав про отруєння дітей у Чернівцях, уявив собі можливості використання і взявся до роботи…

— А куди він витрачав гроші? — спитала Руся. — Адже це все робилося заради грошей?…

— Звичайно.

— То що він робив із грошима?

— А це дуже просто — нічого не робив, ховав їх десь, — відповів майор. — По-перше, він не хотів світитися, а по-друге, він жаднюга страшенний. Любить гроші заради грошей. Він купив великий котедж, але поскупився його добре облаштувати. Ось ти, Веню, був у Володарки…

— І я теж, — докинула Руся.

— То там же безліч усякого технічного причандалля, дуже дорогого і сучасного. Чи не так?

— Твоя правда, — погодився

1 ... 51 52
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тут баба ворожила (2006)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тут баба ворожила (2006)"