Читати книгу - "Моє зведене прокляття, Анастасія Соловйова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Алекс хитає головою. І відвертається.
— Вирішив шляхетного лицаря включити? Чи не пізно? — хмикаю я.
— Шляхетним мене ще ніхто не називав, — із сарказмом кидає Алекс.
Я підходжу до нього і обіймаю ззаду. Притискаюся щокою до його спини і заплющую очі. Вдихаю знайомий аромат парфуму. Спокій і тепло — ось, що я відчуваю.
Напруга, що походить від Алекса, зникає за лічені секунди.
Він судорожно зітхає, обертається і обіймає мене. Міцно, так, що ребра тріщать, а з рота виривається здавлений хрип. А потім стогін.
Адже Алекс накриває мої губи в нищівному жадібному поцілунку.
І я нізащо на світі його не зупиню.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моє зведене прокляття, Анастасія Соловйова», після закриття браузера.