Читати книгу - "Пропоную тільки інтим, Белла Сніжна"

І я на таке вівся? Зараз все що вона викликає це бажання вигнати її і допити все-таки віскі.

- Навіщо ти прийшла? - питаю прямо.

Вона піднімається, підходить. Кладе свої руки мені на груди. Чекаю її подальших дій. І чомусь навіть в цей момент думаю про Сашу! І нахрена мені зараз думки про неї ?! Аліса тягнеться до мене. Чи не відсуваюсь, але і не тягнуся у відповідь.

Щось впало. Повертаю голову на шум. Знову Пірат?

Саша. У моїй квартирі. У вечірній сукні, зачіска, макіяж. Значить все-таки була на побаченні. Впала, судячи з усього її сумка, що зараз лежить поруч з нею на підлозі.

Аліса теж зауважує, що ми не одні.

Саша дивиться в одну точку. Мовчить. Підіймає погляд Сповнений виплаканих сліз на мене. Готовий вбити того, хто її образив! Прямо зараз поїхати до того ідіота що довів її і розповісти, як не можна поступати з Сашою. Зупинив свій порив. У неї ж хлопець є. Або вона через нього плаче? Якщо він їй щось зробив...!

- Рома. - каже вона, збиваючи мене з думок про помсту.

І помічає, що я не один. Переводить погляд на Алісу. Щось в її погляді змінюється, коли вона знову дивиться на мене. Придушую будь-які пориви почати виправдовуватися. Адже між нами все скінчено. Але не витримую довго, особливо коли Саша починає плакати. Відступаю від Аліси, йду до Саші. Вона, витираючи сльози, мовчить.

- Що трапилося? - питаю у неї стурбовано.

- Рома? - каже Аліса.

Саша робить крок назад.

- Ти такий самий? - питає.

Не розумію, який «такий самий»?

- Рома, вижени її! Що взагалі відбувається? Ти хіба знаєш її? Вона ж тобою маніпулює! - несе нісенітницю Аліса.

Єдина кого хочу вигнати так це її. Але Саша дивує.

- Моя заміна? - дивиться прямо на Алісу, витирає сльози. - Красива.

- Ти хто така взагалі? Рома! - між тим обурюється Аліса.

- Де Пірат. - ігноруючи її, запитує Саша у мене. 

Так вона за ним приїхала?

Кіт почув її голос мабуть, сам вибіг.

- Піратик!

Саша бере на руки кота, проходить повз мене. Пішла в свою кімнату.

Колишню свою кімнату.

Що це в біса таке?!

- Рома, хто вона така ?!

Дивлюся на Алісу. Чому вона ще тут?

- Мені піти? - питає з викликом.

- І не приходь більше. - кажу.

Вийшло грубо, але мені плювати. Аліса червоніє, хоче щось сказати, але йде, грюкнувши дверима. Плювати на неї. Потрібно тільки буде охороні сказати, щоб більше її не пускали.

Підійшов до Сашиної кімнаті. Тиша. Або хороша звукоізоляція?

Довго не витримав. Зайшов. Саша лежить на ліжку, мучить кота своєю ніжністю. Спробував поговорити. Але вона лише подивилася на мене, обізвала козлом, і що всі ми такі, знову заплакала. Ніхрена не зрозумів.

Подзвонив єдиній людині, який може мені допомогти.

- Рита! Що робити з жінкою, яка плаче? - запитав, коли сестра відповіла.

- Ну, для початку, привіт. - каже. - Ти забув пін-код від своєї карти? Або твої попередні подружки все розібрали і не повернули, а для нової ти не встиг зробити? Тому і водоспад? Тоді тільки один варіант. Біжи в банк.

- Марго, не до жартів. У мене в кімнаті плаче Саша. Якщо я запропоную їй карту, скажу спасибі якщо не сильно глибоко її мені засуне. Куди, сама здогадайся.

- Що ти зробив з нею? Адже ви не зустрічаєтесь. Або ви брехали? Я так і знала?! Ну не можеш ти жити з дівчиною під одним дахом і не затягнути її в ліжко.

- Не зустрічаємося ми! Вона прийшла до мене, вся в сльозах, говорить щось про мужиків козлів. Вигнала Алісу.

- Ось за це їй окреме спасибі. - сказала Рита. - Аліса найгірша з твоїх подружок.

- Не про це зараз. Що мені з Сашою робити ?!

- Не панікуй, бро. Пару сек і я у тебе.

- Як ти розмовляєш ?! - сказав я, але мене вже ніхто не чув.

Підійшов до Сашиних дверей. Схлипи все ще лунають. Вона там хоч нічого з собою не зробить? Марго дійсно приїхала швидко. Хвилин десять, і вона була у мене.

- Тобі пощастило що я була поруч. - сказала вона роззуваючись.

Дійсно пощастило. Марго тільки сьогодні приїхала на пару днів в місто.

- Що в пакеті? - Подивився з сумнівом на великий пакет з найближчого алкомаркету.

- Ліки.

- А ти аптеку не переплутала?

- Ром, такі рани що у неї можна вилікувати тільки таким ліками. Келихи подай. - виконав її прохання.

- Нас не турбувати. - сказала вона, входячи в кімнату до Саші.

Чи не зробив я дурницю? У мене була одна жінка в сльозах, але твереза. А зараз буде дві п'яних і не факт, що в адекватному стані.