Читати книгу - "Наприкінці приходить смерть"

Тоді Ренісенб зрозуміла, що тут вона не отримає допомоги, що тут ніхто не поспішатиме збурити в ній почуття, як це зробив Камені. Якби Горі лишень торкнувся її… але він не торкнувся.

І раптом вибір чітко означився перед нею: просте життя чи складне. В ту мить вона відчула сильну спокусу розвернутися і піти стежкою вниз, до звичайного знайомого щасливого життя, до життя, яке вона вже мала з Хаєм. У такому житті була безпека – вона могла б ділити з Камені щоденні радості й жалі, нічого не боячись, окрім старості й смерті…

Смерть… Думки її зробили коло, від життя повернувшись знову до смерті. Хай помер. Камені, можливо, теж помре, і тоді його обличчя, як і обличчя Хая, повільно зітреться з її пам’яті…

Вона поглянула на Горі, який тихо стояв поряд. Дивно, подумалося їй, вона ніколи не звертала уваги на його зовнішність… Їй це ніколи не було потрібно…

Вона заговорила, і голос її звучав як тоді, коли вона сповістила, що мусить сама пройти стежкою Нофрет на заході сонця.

– Я вирішила, Горі. Я розділю своє життя з тобою, хай там що чекає на нас попереду, і буду поруч до самої смерті…

І в обіймах Горі, з раптовим новим відчуттям насолоди від його близькості, Ренісенб вдихнула життя в усій його тріумфальній повноті.

«Якби Горі помер, – подумала вона, – його я не забула б! Горі – пісня, що завжди лунатиме в моєму серці… А це означає, що смерті більше немає…»

КІНЕЦЬ

Примечания

1

У віруваннях стародавніх єгиптян, Ка – це один із основоположних елементів людської душі, життєва сутність людини. Після смерті людини саме її Ка продовжувало життя у потойбічному світі. – Тут і далі прим. ред.

2

Цитата з «Повчань Птаххотепа» (між 2375—2350 рр. до н. е.).

3

Цитата з «Повчань Птаххотепа».

4

Цитата з «Повчань Птаххотепа».

5

Давньоєгипетська назва гори Кармель в Ізраїлі.

6

Велика еннеада – дев’ятка перших єгипетських богів із найвідомішого (геліопольського) міфу творення: Атум (первісний бог першотворення, бог вечірнього сонця), Шу (бог повітря), Тефнут (богиня вологи), Ґеб (бог землі), Нут (богиня неба), Осіріс (бог відродження і потойбічного світу), Ісіда (богиня родючості), Сет (бог хаосу і розбрату) і Нефтида (богиня жалоби).

7

Згідно з віруваннями стародавніх єгиптян, після смерті людина поставала перед Судом богів. Померлий мав заприсягтися, що за життя не порушив жодного з сорока двох гріхів із Книги Мертвих. Щирість слів визначалася під час зважування серця: серце праведника і пір’їна богині істини Маат були врівноважені, а серце грішника виявлялося важчим. У винагороду праведник здобував вічне життя, а грішника поглинав Амміт, Пожирач мертвих.

8

Цитата з «Повчань Птаххотепа».

9

Давньоєгипетський символ життя. Має форму хреста, увінчаного зверху колом.

10

Близько 210 метрів.