Читати книгу - "Темний ліс"

Ло Цзі повернувся до ноутбука, відкрив його, ще раз глянув на зображення й попросив:

— Надішли мені малюнок. — А потім стурбовано додав: — Зможеш її відшукати?

— Усе, що поки можу сказати: це цілком імовірно. Але так само ймовірно, що пошуки можуть нічим не скінчитися.

— Що?! — Ло Цзі спантеличено застиг.

— А хто може дати стовідсоткову гарантію успіху в такій справі?

— Та ні, я мав на увазі зовсім інше. Навпаки, очікував, що ти скажеш: це все — цілковита маячня, неможливо таке зробити, проте не виключений і певний статистичний шанс на успіх, приблизно на одну десятитисячну. Навіть така примарна надія на успіх мене абсолютно задовольнила б! — Він знову заходився розглядати портрет на екрані, бурмочучи: — Але хіба така людина може існувати не в уяві, а насправді, десь у світі?

Ши Цян щиро посміхнувся:

— Докторе Ло, скількох людей ви бачили у своєму житті?

— Мені, звісно, не зрівнятися з тобою, але я бачив достатньо, щоб зрозуміти: у світі не існує ні ідеальних чоловіків, ні ідеальних жінок.

— Як ти сам слушно зауважив, мені доводилося знаходити людину серед десятків тисяч інших. І ось що я виніс із власного життєвого досвіду: люди трапляються різні. Кардинально різні, мій хлопчику. Трапляються навіть ідеальні. Можна відшукати й ідеальну жінку. Ти просто не зустрічав подібних на своїм віку.

— Уперше таке чую.

— Це тому, що твоя люба в очах іншого не обов'язково така вже ідеальна, як для тебе. На мій смак, ця дівчина з твоїх мрій має, так би мовити, серйозну ваду, а тому шанси знайти її не такі вже й примарні.

— Але часто режисери не можуть знайти ідеальну кандидатуру на певну роль серед тисяч людей, які прийшли на кастинг.

— Можливості цих режисерів жодним чином не можна порівнювати з нашими. Ми не просто перебираємо десятки, навіть сотні тисяч чи й мільйони людей. Методики й інструменти, якими користуємося, — найсучасніші, до того ж, застосовуються в комплексі. А що порівняно з цим можуть дозволити собі режисери? Надпотужні суперкомп'ютери в Аналітичному центрі Міністерства громадської безпеки здатні встановити особу людини за фотороботом у базі даних сотень мільйонів осіб за якісь півдня… Але хочу попередити, що це завдання виходить за межі моєї компетенції. Тому, перш ніж розпочати пошуки, маю отримати дозвіл від керівництва. Якщо з цим проблем не виникне й завдання доручать саме мені, зроблю все, що від мене залежить.

— Скажи їм, що це надважлива частина реалізації плану Оберненого й до запиту слід ставитися з усією відповідальністю.

Ши Цян загадково посміхнувся, встав і розпрощався.

* * *

— Що-що? РОЗ для нього має знайти… — Кент вочевидь складно було дібрати правильне слово китайською, — коханку його мрії!? Цей хлопчиско геть сказився! Мені шкода, але я не можу передати керівництву такий запит.

— Тоді ви порушуєте початковий принцип плану «Обернені до стіни»: хоч би яким екстравагантним і на-віженим видавався запит Оберненого, ви маєте доповісти у відповідні інстанції, а право накласти вето на запит має лише РОЗ під час засідання, на якому він розглядатиметься.

— Ми не можемо використовувати ресурси людства заради забаганок цієї людини, що прагне жити як імператор! Пане Ши, ми з вами співпрацюємо не так давно, але особисто вас я поважаю, ви дуже досвідчена й мудра людина. То дайте мені щиру відповідь: чи справді ви вважаєте, що Ло Цзі хоч якось розробляє чи втілює в життя власний план Оберненого?

Ши Цян похитав головою:

— Я не знаю. — Він підняв руку, щоб зупинити потік аргументів Кента: — Але це моя особиста думка, а не резолюція компетентних фахівців. У цьому й криється найбільша відмінність між мною і вами: я — лише той, хто чітко виконує отримані інструкції, а ви — той, хто має постійно ставити собі запитання: «Чому?».

— Це погано?

— Це не добре й не погано. Просто якби всім у світі перш ніж виконати наказ, спочатку потрібно було довідатися, чому вони мають це робити, скрізь уже давно панував би страшенний хаос. Пане Кент, ви за посадою вищий за мене, але врешті-решт ми обидва — виконавці наказів. Найперше, що нам з вами слід усвідомити: деякі речі — не для нашого розуміння, схвалення та узгодження. Мусимо діяти згідно з отриманими вказівками, і якщо вже зараз цей факт у вас викликає таку протидію, то, побоююся, надалі вам буде зовсім непереливки.

— Мені вже непереливки! Нещодавно довелося витратити силу-силенну грошей, щоб викупити барильце вина із затопленого корабля, і я гадав… От скажіть, чи схожий він узагалі на Оберненого?

— А який вигляд має бути в Оберненого?

Кенту на мить відібрало мову.

— Навіть якби існували певні стандартні вимоги до вигляду Оберненого, я не сказав би, що доктор Ло не має з ним нічого спільного.

— Що? — спантеличено перепитав Кент. — Ви стверджуєте, що бачите в ньому бодай якісь чесноти?

— Так, бачу.

— І що ж ви бачите, чорт забирай? Ши Цян поплескав Кента по плечі:

— От якби вас призначили Оберненим, ви не скористалися б нагодою побути опортуністичним гедоністом, як він?

— Я давно вже з'їхав би з глузду.

— Так отож. А Ло Цзі — трохи легковажний, дивакуватий, так, і це не дуже добре. Але ж ви не думаєте, пане Кент, що йому випала легка доля? Проте всі люди великих звершень мали дивакуваті пунктики! Такі, як я чи ви — не кандидати для такої місії.

— Але він так… так би мовити… тішиться своїм декадентством. А як же його плани Оберненого?

— Я вже скільки часу про це торочу! Уже ж відповів: не знаю. Може, всі оці примхи, вимоги й забаганки і є частиною плану. Знову ж таки, не на наш розум — оцінювати плани Обернених, навіть якщо ми впевнені у власній правоті. — Ши Цян підійшов до Кента й стишив голос: — Деякі справи не робляться поспіхом.

Кент на мить затримав погляд на Ши Цяні й зрештою похитав головою: він не був певен, що правильно зрозумів останній вислів. Але погодився:

— Гаразд, я надішлю запит у відповідні інстанції. Але спочатку маємо поглянути на коханку його мрії.

Вираз обличчя Кента, стомленого життям, ледь пом'якшав, щойно на екрані з'явився портрет дівчини. Він потер щоку й мовив:

— Що ж… Господи, я