Читати книгу - "48 законів влади"

Пан Підозра. Ще один різновид згаданих типів — майбутній Йосип Сталін. В інших людях він бачить те, що хоче побачити — зазвичай найгірше, — і уявляє, що все проти нього. Пан Підозра насправді найменш небезпечний із трійці: він відверто неврівноважений, його легко обдурити, як постійно обманювали самого Сталіна. Зіграйте на його підозріливій вдачі, щоб налаштувати проти інших людей. Будьте обачними, якщо ви станете об’єктом його підозр.

Злопам’ятний змій. Якщо такій людині завдадуть болю або обдурять, вона не покаже, що гнівається, а буде вичікувати. Потім, коли трапиться слушна нагода, вона холоднокровно помститься. Упізнати цю людину можна за її розрахунками і підступами в різних сферах життя. Зазвичай вона холодна і байдужа. Будьте вдвічі обережніші зі змією, і якщо ненароком поранили її, то розчавіть одразу або приберіть із поля зору.

Проста, невимоглива і часто нетямуща людина. О, у вас аж вуха нашорошуються, коли бачите таку спокусливу жертву. Але обдурити її набагато важче, ніж ви думаєте. На таку принаду ловляться ті, хто має розум і уяву. Людина з обмеженим розумом не ловиться, бо не розпізнає принаду. Така вона нетямуща. Небезпека, пов’язана з такою людиною, не в тому, що вона вам зашкодить або прагнутиме помсти, а в тому, що відбиратиме ваші час, енергію, ресурси і марнуватиме вашу вигадливість, поки ви намагаєтеся обдурити її. Підготуйте для неї тест — жарт, історію. Якщо реакція прямолінійна — це ваш клієнт. Продовжуйте на власний ризик.

Порушення закону

Порушення І

На початку XIII століття Хорезмшах Мухаммед після багатьох воєн спромігся створити потужну імперію, яка простягалася на захід до сучасної Туреччини і на південь до Афганістану. Імперським центром стала велика азійська столиця Самарканд. Шах мав могутню боєздатну армію і за кілька днів міг мобілізувати понад 200 000 воїнів.

1219 року Мухаммед прийняв посольство нового племінного вождя зі сходу — Чингісхана. Посольство принесло великому Мухаммедові різноманітні дари — найкращі вироби ще невеликої, але з перспективами швидкого розширення Монгольської імперії. Чингісхан хотів відновити Шовковий шлях до Європи і запропонував шахові спільно володіти ним, обіцяючи мир між двома імперіями.

Мухаммед не знав цього вихідця зі Сходу, і йому здалося, ніби той зухвалець звертається до великого володаря як до своєї рівні. Він проігнорував пропозицію хана. Той спробував іще раз: він надіслав караван із сотні[9] верблюдів, нав’ючених рідкісним товаром, награбованим у Китаї. Однак караван іще не встиг дістатися до Мухаммеда, як Іналчук, правитель області, що межує із Самаркандом, захопив його для себе, а проводарів стратив.

Чингісхан був переконаний, що сталася помилка, що Іналчук діяв без відома Мухаммеда. Він відрядив до Мухаммеда нове посольство, повторюючи свою пропозицію і прохаючи покарати правителя. Цього разу Мухаммед сам звелів стяти голову одному послові, а двох інших вирядив додому, поголивши їм голови, що на той час було страшенною образою за монгольським кодексом честі. Хан відправив шахові послання: «Ти вибрав війну. Що має статися — станеться, а що має бути, нам не відомо — знає лише Бог». Провівши мобілізацію, Чингісхан 1220 року напав на провінцію Іналчука, взяв столицю, полонив правителя і наказав його стратити, заливши йому розтоплене срібло в очі й вуха.

Наступного року хан організував низку партизанських кампаній проти набагато чисельнішої армії шаха. Цей метод був тоді новиною: вершники мчали навскач і стріляли з луків. Завдяки швидкості й перешиковуванню війська постійно вдавалося вводити в оману Мухаммеда щодо намірів і напрямку руху монголів. Війська Чингісхана спершу оточили Самарканд, а потім і взяли його. Мухаммед утік і за рік помер, а його могутня імперія розвалилася і була зруйнована. Чингісхан став одноосібним правителем Самарканда, Шовкового шляху і більшої частини Північної Азії.

Тлумачення

Ніколи не робіть висновку, що той, із ким ви маєте справу, слабший за вас. Деякі люди не так швидко ображаються, через це ви можете хибно не боятися скривдити їх. Але щойно ви зазіхнете на їхню честь і гідність, вони, попри свою спокійну вдачу, здолають вас із несподіваною люттю. Якщо ви хочете комусь відмовити, робіть це якомога ввічливіше і шанобливо, навіть якщо ви вважаєте їхню претензію зухвалою, а пропозицію дивною. Не відмовляйте їм, доки як слід їх не пізнали, бо хтось такий може виявитися новим Чингісханом.

Порушення закону ІІ

Наприкінці 1910-х років кілька найбільших шахраїв Америки згуртувалися в шахрайське об’єднання з центральним осідком у Денвері, штат Колорадо. Узимку вони подавалися шахраювати до південних штатів. У 1920 році Джо Ф’юрі, ватаг цієї організації, працював на теренах Техасу, заробляючи сотні тисяч доларів за допомогою класичних шахрайських ігор. У Форт-Ворті він зустрів простака на ім’я Дж. Френк Норфліт, скотаря, власника великого ранчо. Норфліт потрапив на гачок шахрая. Він спокусився на обіцянку майбутнього багатства, зняв із банківського рахунку всі 45 000 доларів і віддав їх Ф’юрі та його спільникам. За кілька днів вони віддали йому його «мільйон», який виявився «лялькою», тобто парою справжніх доларових купюр, що прикривали нарізаний газетний папір.

Ф’юрі зі спільниками проробляв цей трюк сотні разів, і зазвичай ошуканий був настільки приголомшений власною дурістю, що тихо мирився з утратою грошей. Але Норфліт виявився несхожим на інших простаків. Він пішов до поліції, де йому сказали, що справа майже безнадійна. «Тоді я сам знайду їх, — заявив Норфліт детективам, — я дістану їх, навіть якщо на це доведеться витратити решту життя». Його дружина взяла на себе клопоти про ранчо, поки Норфліт шукав по країні тих, кого ті пройдисвіти також ошукали. Знайшовся ще один обдурений і вдвох вони впізнали в Сан-Франциско одного шахрая. Їм удалося кинути його за ґрати. Злочинець не захотів відсиджувати довгий термін і наклав на себе руки.

Норфліт не зупинявся. Він вистежив іще одного шахрая в Монтані, зв’язав його, як теля, і притягнув брудними вулицями до міської в’язниці. Джо Ф’юрі та його праву руку Спенсера він шукав не лише в США, але й в Англії, Канаді та Мексиці. Виявивши Спенсера в Монреалі, Норфліт біг за ним вулицями, але тому вдалося чкурнути. Ранчер ішов слідом і наштовхнувся на нього в Солт-Лейк-Сіті. Спенсер сам зізнався поліції у своїй провині, бо вважав, що так краще, ніж наражатися на гнів Норфліта.

Норфліт знайшов Ф’юрі в Джексонвілі, штат Флорида, і власноруч доправив його до суду в Техас. Але на тому скотар не зупинився і дістався до Денвера, задумавши знищити всю ватагу. Він витратив чимало грошей та рік свого життя на переслідування, але йому вдалося посадити за ґрати всіх керівників шахрайської зграї. Навіть ті, кого йому не вдалося схопити, настільки перелякалися, що самі прийшли в поліцію.

За п’ять