Читати книгу - "48 законів влади"

Тлумачення

Більшість людей із покорою погоджуються з приниженням, якого вони зазнали від шахраїв. Вони отримують науку, що безкоштовних ланчів не буває і що вони самі стали жертвами жадоби легких грошей. Дехто, однак, на цьому не заспокоюється. Такі не поринають у роздуми про власну довірливість і жадібність, бо вважають себе невинними жертвами.

Вони здаються хрестоносцями, які боряться за справедливість і чесність, хоч насправді дуже незахищені. Обдурені, вони сумніваються, проте дуже хочуть надолужити втрати. Чи варта була застава ранчо Норфліта, крах шлюбу, роки позичання і життя в дешевих готелях його помсти шахраям? Норфліти в усьому світі заплатять будь-яку ціну за подолання свого сум’яття.

У всіх людей є відчуття незахищеності, і часто найкращий спосіб обдурити простака — зіграти на цьому. Але в царині влади все залежить від рівня, і особа, яка набагато менше захищена, ніж пересічний смертний, становить серйозну небезпеку. Будьте обачні: якщо ви вдаєтеся до обману або трюків, уважно вивчіть обраний об’єкт. Через незахищеність і тендітне его деякі люди не вибачають найменшу образу. Щоб зрозуміти, чи не маєте ви справу саме з такою особою, випробуйте її спочатку. Наприклад, легенько пожартуйте. Упевнена людина сміятиметься, а незахищена — відреагує на це, як на особисту образу. Якщо це справді такий тип, то ліпше пошукайте собі іншу жертву.

Порушення закону ІІІ

У V ст. до н. е. Цзюнь Ер, правитель Чень, мав рушити у вигнання. Він жив скромно, часом навіть бідно, очікуючи на повернення додому. Якось він минав край Чен, правитель якого, не знаючи його, повівся з ним грубо. Міністр правителя Шу Чан бачив це і сказав: «Цей чоловік — тямущий правитель. Нехай ваша високість трактує його дуже ввічливо, і він почуватиметься зобов’язаним вам!» Але правитель бачив перед собою лише тодішній пригнічений стан чоловіка, проігнорував пораду й іще раз вдався до образ. Шу Чан знову застеріг зверхника: «Якщо ваша високість не може поставитися до нього люб’язніше, то радше стратьте його, щоб уникнути клопоту в майбутньому». Правитель тільки покепкував із нього.

Через низку років Цзюнь Ер повернувся додому, і життя його змінилося. Він не забув, хто був до нього добрий, а хто був зухвалий у роки його бідності. Він анітрохи не забув, як трактував його правитель краю Чен. При першій же нагоді зібрав велике військо, рушив на Чен, загарбав вісім міст, зруйнував край, а його правителя відправив у вигнання, де колись був сам.

Тлумачення

Ніколи не можна знати напевно, з ким маєте справу. Сьогоднішня маленька людина може здобути владу завтра. Ми в житті багато забуваємо, але не образу.

Звідки правитель краю Чен міг знати, що Цзюнь Ер виявиться людиною амбітною, розважною, хитрою — злопам’ятним змієм? Ви б запитали: «А звідки він міг знати?» А як не міг знати, то ліпше було б не випробовувати долю. Безцільне кривдження людини нічого не дає. Стримуйте в собі бажання когось образити, навіть якщо людина здається слабкою. Задоволення нікчемне порівняно з небезпекою того, що колись ця людина матиме можливість помститися.

Порушення закону IV

1920-й був особливо невдалим роком для американських арт-дилерів. Великі покупці — покоління баронів-крадіїв минулого віку — постаріли й вимирали як мухи, а нових мільйонерів, що посіли б їхнє місце, ще не було. Справи посувалися так погано, що кілька найбільших дилерів вирішили об’єднати ресурси. Це було нечувано, бо зазвичай арт-дилери не ладнали між собою, як коти із собаками.

Джозеф Дювін, арт-дилер найбагатших американців, постраждав того року найбільше й вирішив приєднатися до гурту. Тепер у групі опинилося п’ятеро найбільших дилерів країни. Шукаючи нового клієнта, вони вирішили, що їхньою останньою надією був Генрі Форд, у той час найбагатша людина США. Форд мав іще тільки познайомитися з ринком мистецтва, але ж він був такою великою ціллю, що був сенс братися за нього спільно.

Дилери вирішили укласти список «100 найбільших художніх полотен світу» (усі вони були у власності цієї групи) і запропонувати деякі з них Форду. Навіть після першої покупки він міг стати найбільшим колекціонером у світі. Консорціум протягом кількох тижнів створив прекрасний твір: тритомник із дивовижними репродукціями картин і академічним супровідним текстом.

Наступним кроком був візит до будинку Форда в Діаборні, штат Мічиган. Простота його будинку здивувала дилерів: пан Форд був людиною дуже щирою. Він прийняв гостей у кабінеті. Переглядаючи книжки, він був вражений і висловлював захват. Збуджені дилери вже уявляли мільйони доларів, що ось-ось потечуть до їхніх скринь. Проте Форд відірвав свій погляд від книжок і мовив: «Панове, такі прекрасні книжки з чудовими кольоровими ілюстраціями мають коштувати купу грошей!» «Але ж, пане Форде! — вигукнув Дювін. — Ми й не сподівалися, що ви купите ці книжки. Ми їх принесли, щоб ви побачили ці картини. А книжки ми вам даруємо». Форд збився з пантелику. «Панове, — сказав він, — це дуже люб’язно з вашого боку, але я просто не уявляю, як прийняти такий прекрасний дорогий подарунок від чужих людей». Дювін пояснив Форду, що на репродукціях зображені картини, які вони сподівалися продати йому. Форд нарешті зрозумів. «Але ж, панове! — вигукнув він. — Навіщо мені оригінали, коли картини в книжках істинно прекрасні?»

Тлумачення

Джозеф Дювін пишався тим, що заздалегідь вивчав своїх потенційних клієнтів, виявляючи їхні слабкості й особливості смаку ще до зустрічі з ними. Надзвичайні обставини змусили його в ситуації з Генрі Фордом один раз знехтувати своєю тактикою. Йому знадобилося кілька місяців, щоб оговтатися від недооцінення клієнта — і з ментального, і з матеріального боку. Форд був невибагливою і прямолінійною людиною без достатньої уяви, аби її можна було обдурити. Відтоді Дювін витрачав зусилля лише на таких клієнтів, як Меллон і Морґан, — саме такі мудрагелі й могли потрапити в його тенета.

Ключі до влади

Здатність оцінювати людей і розуміти, з ким маєте справу, — найважливіша навичка на шляху втримання влади і її примноження. Без неї ви сліпі: ви будете не тільки кривдити тих, кого слід кривдити, а й уважатимете, що лестите людям, насправді їх ображаючи. Перш ніж братися до чогось, оцініть свою мету або потенційного опонента. Інакше змарнуєте час і припуститеся помилок. Вивчайте слабкості людей, шпаринки в їхньому панцирі, зони гордості й незахищеності. Дізнайтеся всі «за» і «проти», перш ніж почнете працювати з ними.

Наостанок два попередження: 1) судячи про опонента й оцінюючи його, ніколи не покладайтеся на інстинкти. Це буде вашою найбільшою помилкою, якщо ви покладатиметеся на такі неточні індикатори. Нема заміни збиранню конкретної інформації. Не шкодуйте часу й вивчайте опонента, шпигуйте за ним, згодом це дасть свій результат; 2)