Читати книгу - "Біблія"

22 Тільки ж глаголю вам: Одраднїще буде Тирові та Сидонові суднього дня, нїж вам.

23 І ти, Капернауме, що піднявсь аж під небо, провалиш ся в саме пекло; бо коли б чудеса, що стали ся в тобі, стали ся в Содомі, зостав ся б він аж і досї.

24 Тим то глаголю вам: Що одраднїще буде землї Содомській суднього дня, нїж тобі.

25 І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив єси те недолїткам.

26 Так, Отче: бо так воно вподобалось тобі.

27 Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки Отець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.

28 Прийдїть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.

29 Візьміть ярмо моє на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.

30 Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.

Вiд Матвiя 12

1 Того ж часу йшов Ісус у суботу засївами, ученики ж Його зголоднїли, й почали рвати колоссє та їсти.

2 Побачивши се Фарисеї, казали до Него: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу.

3 Він же рече до них: Хиба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:

4 як він увійшов до Божого дому, та поїв хлїби показнї, що не годилось йому їсти, нї тим, що були з ним, а тільки одним священикам?

5 Або, хиба ви не читали в законї, як у суботу священики в церкві ламлють суботу, та й не винуваті?

6 Я ж вам глаголю: Що тут єсть більший од церкви.

7 А коли б ви знали, що воно є: Милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинуватих.

8 Бо Син чоловічий - Він Господь і суботи.

9 І, пійшовши звідтіля, увійшов у школу їх.

10 І ось був там чоловік із сухою рукою. І питали Його, кажучи: Чи годить ся в суботу сцїляти? щоб обвинувати його.

11 Він же рече до них: Де між вами чоловік, що має одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не візьме, та й не витягне її?

12 Як же більше луччий чоловік од вівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу.

13 Рече тодї до чоловіка: Простягни руку твою. І простяг, і стала вона здорова, як і друга.

14 Фарисеї ж, вийшовши, радили раду проти Него, як погубити Його.

15 Та довідавшись про се Ісус, вийшов ізвідтіля; і пійшло слїдом за Ним багато народу, і сцїлив він усїх,

16 та й наказав їм, щоб не виявляли Його:

17 щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи:

18 Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;

19 не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях;

20 приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги;

21 і на ймя його вповати муть погане.

22 Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його, так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.

23 І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?

24 Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяє сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.

25 Звднав же Ісус думки їх, і рече до них: Всяке царство, що подїлить ся у собі, спустїє; і всякий город і господа, що подїлить ся у собі, не встоїть.

26 І коли сатана сатану виганяє, то роздїлив ся сам у собі; як же стояти ме царство його?

27 І коли я виганяю біси Вельзевулом, то ким виганяють їх сини ваші? Тим вони будуть вашими суддями.

28 Коли ж я виганяю біси Духом Божим, то вже приспіло до вас царство Боже.

29 Або, як може хто увійти в господу сильного, та пожакувати надоби його, хиба що звяже перше сильного, й тодї пожакує господу його?

30 Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, той розсипає.

31 Тим глаголю вам: Усякий гріх і хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.

32 І хто скаже слово проти Сина чоловічого, простить ся йому; а хто скаже слово проти Духа сьвятого, не простить ся йому нї в сьому віку, нї в будучому.

33 Або посадите дерево добре, то й овощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познаєть ся по овощу.

34 Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповнї серця уста промовляють.

35 Добрий чоловік із доброго скарбу серця виносить добре, а лихий чоловік із лихого скарбу виносить лихе.

36 Я ж вам глаголю: Що за всяке пусте слово, яке говорити муть люде, дадуть одвіт суднього дня.

37 Бо по словам твоїм оправдиш ся, й по словам твоїм осудиш ся.

38 Озвались тодї проти сього деякі з письменників та Фарисеїв, кажучи: Учителю, хочемо від тебе ознаку бачити.

39 Він же, озвавшись, рече їм: Лукаве та перелюбитѽе кодло ознаки шукає, та ознака не дасть ся йому, як тільки ознака Йони пророка.

40 Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землї.

41 Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його, бо покаялись по проповідї Йониній; а ось тут більший од Йони.

42 Полуденна цариця встане на суд із кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землї слухати премудростї Соломонової; а ось тут більший од Соломона.

43 Як же