Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити 📚 - Українською

Читати книгу - "Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити" автора Дейл Карнегі. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 51 52 53 ... 81
Перейти на сторінку:
ми лягли у ліжко з донькою, вона сказала: „Мамо, це ж смішно, ми щойно встали!“ Але я відповіла: „Нічого, ми трошки подрімаємо“. І заплющила очі, прислухаючись до газу, який зі свистом виходив з нагрівача. Ніколи не забуду запах цього газу...

Зненацька мені здалося, що я чую музику. Я прислухалася. Я забула вимкнути радіо у кухні. Зараз це не мало значення. Але музика не змовкала, і я почула, як хтось співає гімн:

Ісус наш Друг, який допоможе перенести усі гріхи і біди! Яка радість ділитись усім з Богом у молитві. О, ми можемо витримати усі біди, бо покладаємося на Господа у своїх молитвах!

Вслухаючись у слова цього гімну, я зрозуміла, що вчинила трагічну помилку. Я намагалася вести свою жахливу боротьбу сама. А мала б звертатися до Бога у молитвах. ...Я схопилася, вимкнула газ і повідчиняла вікна.

Я плакала і молилась увесь день. Щоправда, я не просила допомоги — я дякувала Господу за благословення, яке Він дав мені: п'ятьох гарних дітей, здорових і розумних, міцних духом і тілом. Я пообіцяла Господу, що більше ніколи не буду такою невдячною, і я дотримала слова.

Попри те, що потім ми втратили свій дім і мусили переїхати до шкільної квартири, яку орендували за п'ять доларів на місяць, я дякувала Господу за це житло; я дякувала Йому за те, що ми маємо дах над головою. Я щиро дякувала Богові за те, що справи не були іще гіршими, — й вірила, що Він мене чує. З часом все налагодилось — звичайно, це сталося не за одну ніч, та коли криза минула, ми заробили трохи грошей. Я отримала місце гардеробниці у великому сільському клубі, а також продавала дрібний крам при дорозі. Щоб заплатити за своє навчання у коледжі, один з моїх синів влаштувався на ферму, — вранці й увечері він доїв тринадцять корів. Зараз мої діти виросли, в них свої родини, в мене троє онуків. І, повертаючись до того дня, коли я увімкнула газ, я знову і знову дякую Богові за те, що вчасно „прокинулася“. Стільки гарного я пропустила б, якби виконала той жахливий намір! Стільки років утратила б назавжди! Тепер, коли я чую, що хтось збирається покінчити з життям, мені хочеться крикнути: „Не робіть цього! Не треба!“ Біди, які ми переживаємо, тривають лише мить, — а потім починається майбутнє...»

Пересічно в Сполучених Штатах Америки самогубство відбувається кожні тридцять п’ять хвилин, а божевілля — кожні сто двадцять секунд. Більшість цих суїцидів — і, напевно, більшість трагедій божевілля — можна було б попередити, якби люди зазнавали того супокою, який приносять релігія та молитва.

Один з найвидатніших психіатрів доктор Карл Юнг у своїй книзі «Сучасна людина у пошуках душі» писав: «Протягом останніх тридцяти років до мене за консультаціями звертались люди з усіх цивілізованих країн світу. Я вилікував сотні пацієнтів. Серед усіх моїх пацієнтів середнього віку — скажімо, після тридцяти п'яти — був лише один, чия проблема у кінцевому підсумку не зводилася до пошуку релігійного погляду на життя. Можна сказати, що всі вони захворіли, бо втратили те, що живі релігії дали своїм послідовникам, і жоден з них не вилікувався, поки не відновив свій релігійний світогляд».

Це твердження настільки важливе, що я хочу зобразити його жирним шрифтом.

Доктор Юнг сказав:

«Протягом останніх тридцяти років до мене за консультаціями звертались люди з усіх цивілізованих країн світу. Я вилікував сотні пацієнтів. Серед усіх моїх пацієнтів середнього віку — скажімо, після тридцяти п'яти — був лише один, чия проблема у кінцевому підсумку не зводилася до пошуку релігійного погляду на життя. Можна сказати, що всі вони захворіли, бо втратили те, що живі релігії дали своїм послідовникам, і жоден з них не вилікувався, поки не відновив свій релігійний світогляд».

Вільям Джеймс висловив приблизно те саме: «Віра — це одна з сил, завдяки яким живе людина, і повна її відсутність означає колапс».

Покійний Махатма Ганді, найбільший індійський лідер після Будди, зазнав би духовної катастрофи, якби його не підтримувала сила молитви. Звідки я знаю? Бо сам Ганді написав про це: «Без молитви я давно вже збожеволів би».

Тисячі людей могли б сказати те саме. Як я вже розповідав, мій батько втопився б, якби його не зупинили віра і молитви моєї матері. Можливо, тисячі пропащих душ, які зараз стогнуть у пеклі, були б порятовані, якби звернулися за допомогою до вищої сили, а не намагались вести цю битву самі.

Коли ми налякані і наші сили вичерпуються, багато з нас у відчаї звертаються до Бога — «на краю прірви немає атеїстів». Але навіщо чекати до останнього? Чому не поновлювати сили щодня? Навіщо чекати й до неділі? Роками я заходжу до порожніх церков після обіду серед тижня. Коли я відчуваю, що занадто зайнятий та заклопотаний, щоб виділити кілька хвилин для цього, то кажу собі: «Зачекай-но, Дейле Карнегі, зачекай... Нащо тобі вся біганина та метушня? Тобі потрібно зробити паузу й озирнутися». Тоді я часто йду до першої ж відчиненої церкви. Хоча я протестант, у обід я зазираю до Собору Святого Патрика на П'ятій авеню і нагадую собі, що помру років через тридцять, але великі духовні істини, яким навчають церкви, є вічними. Я заплющую очі й молюся. Я помітив, що це заспокоює нерви, розслаблює тіло, прояснює перспективу і допомагає мені переоцінити мої цінності. Чи можу я порекомендувати вам те саме?

За останніх шість років, коли я писав цю книгу, я зібрав сотні свідчень та конкретних прикладів того, як чоловіки та жінки долали неспокій молитвою. Теки у моєму кабінеті переповнені такими історіями. Візьмемо типовий приклад — досвід продавця книг Джона Р. Ентоні з Хьюстона, штат Техас. Ось що він мені розповів.

«Двадцять два роки тому я закрив свою приватну юридичну фірму і став торговим представником одного американського видавництва юридичної літератури. Я спеціалізувався на продажу комплектів юридичних книг юристам — комплектів, без яких майже неможливо було обійтись.

Я мав добру підготовку для цієї роботи. Я вивчив усі прийоми прямих продажів, мав переконливі відповіді на всі можливі заперечення. Перш ніж подзвонити потенційному клієнту, я ознайомлювався з його минулими справами, природою його практики, його політикою та хобі. Під час розмови я вміло користувався цією інформацією. Але щось ішло не так. У мене просто не було замовлень!

Я почав втрачати надію. Дні і тижні минали, я знову

1 ... 51 52 53 ... 81
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити"