Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

Він стояв у тіні фіранки, напівсхований розкішним аспарагусом, і уважно когось слухав. Я не ризикнула відривати його від розмови. Спробувала вилізти з крісла, виявила, що воно на коліщатках, прокотилася кілька метрів до стіни, відламала листочок аспарагуса…

– Все, – різко кинув шаєр. – І більше ніяких відвідувачів, Рендала це особливо стосується. Він з того покоління, яке пам’ятає поклоніння драконам. Терпіти не можу пережитки минулого і нездорову нав’язливість. До речі, передайте Роксі, що її піддослідна отямилась. Так, нехай поспішить. Я не збираюся чекати довше життєво необхідного мінімуму.

Старанність долінейської влади з кожною миттю лякала все сильніше. Рікадор так хотів допитати мене, що особисто очікував пробудження? Схоже, у нього проблеми з головою. Трудоголізм у запущеній стадії або ж банальна параноя.

Я доторкнулася до скронь, що наче розколювались. Ніяких колючо-ріжучих корон не відчувалося, зате до вуха було примотано грубезний марлевий тампон, тому звуки приглушувалися.

– Як почуваєтесь, Анню?

Шаєра дійсно це цікавило? Смішно, ха. І лицемірно.