Читати книгу - "В обіймах Казанови, Роберт Форісь"

протягом наступного місяця його відштовхував запах випивки. Потім до кінця його перебування в Петербурзі супутники легко жартували з його слабкості. Неприємність, яку він пережив, окупилася з лихвою: один з росіян, з якими він познайомився за чаркою, виявився начальником збройного заводу, що постачав флоту гармати, а інший був першим офіцером на флагманському лінійному судні Балтійського флоту. . Обидва новоспечені товариші відрізнялися не тільки сильними головами і щедрою російською душею, але і виразною мовою.

Він уважно вислухав їх і відіслав доповіді до Парижа, де був великий інтерес до нового флоту цариці, який зробився силою на Балтиці під час останньої війни. Російські кораблі захопили багато портів Східної Пруссії і Померанії і успішно перекрили Датські протоки. Тепер, коли недавній союз Королівства Франції та Росії зазнав краху, коли обидві держави перемістилися у ворожі табори, роботодавці Казанови хотіли отримати якомога більше інформації про флот, який дислокувався в Санкт-Петербурзі, найбільшому порту в цій частині імперії, що не замерзав взимку.

Ще один тост вирвав його зі спогадів.

Він подивився на Ельжбету. Судячи з прихованого презирства, яке вона намагалася приховати посмішкою, їй теж було не дуже весело.

* * *

Вона почувала себе жахливо. Наче хтось повернув час назад, в роки її шлюбу з Миколаєм. Він також любив гучні, пишні прийоми.

Навколо себе Ельжбета бачила червоні від п'янки обличчя, лепечучі, наповнені слиною вуста, з яких сипалися соковиті прокльони. Коли вона вирішила, що вже досить настраждалася, то вибачилася перед дядьком і, пояснивши, що у неї болить голова, пішла до своєї кімнати. Коли Ельжбета вийшла з-за столу, вона кинула погляд на Казанову, який той упіймав і майже непомітно кивнув, перш ніж продовжити свою розмову з товстим шляхтичем, який сидів ліворуч від нього. Їй довелося визнати, що він напрочуд добре поводився в оточенні панів-браттів. Не знаючи польської мови, він спілкувався німецькою та латиною, які кожен шляхтич знав краще чи гірше, а іноді вставляв російські фрази або просто поясняв, що він мав на увазі мовою жестів.

Повернувшись до свого алькову, старостина роздяглася до сорочки, а потім стрибнула під ковдру з книжкою. Свічки забезпечували достатньо світла, щоб вона могла читати, не напружуючи очі, тому жінка швидко занурилася в читання.

Вона прочитала дві глави, коли почула шкрябання в двері. Це мав бути Казанова. Лише людина, знайома зі звичаями Версаля, могла заявити про себе таким характерним способом.

Вона підбігла до дверей, повернула ключ у замку і впустила його всередину.

Той відразу притягнув її до себе, взяв за руки і погладив по волоссю.

Жінка зрозуміла, що він напідпитку. Дивно, але те, що вона ненавиділа у своєму чоловікові, не так сильно турбувало її в Джакомо. Їй вдалося зачинити двері, перш ніж він схопив її за волосся, відхилив її обличчя й пристрасно поцілував.

Вона поцілувала його у відповідь, відчуваючи смак усередині його рота, насолоджуючись відчуттям його рухомого язика, і закрила очі, дозволяючи спокуситися насолоді.

Вона відчула, як Джакомо підняв її сорочку й торкнувся гладкої шкіри її стегон.

Ельжбета здригнулася, коли він підвів руку вище.

– Ляжемо ось там, — показала вона на перський килим і простяглася біля ніг Джакомо. Підвівшись, він спостерігав за нею зверху.

– Розстав ноги, — попросив він хриплим голосом

Старостина зробила це. Вона подивилася чоловікові в обличчя й побачила, як його зіниці розширилися від хвилювання.

Він став на коліна й схилився над нею, могутній і сильний. Він поцілував її в губи, торкнувся її щоки та шиї. Губи і язик Джакомо опустилися нижче, торкнулися чутливих грудей, залишивши вологий слід уздовж верхівок, а потім ковзнули по напруженому животі.

Вона ширше розсунула ноги, дозволивши йому ткнутися обличчям у місце з’єднання її стегон.

Жінка відчула його гаряче дихання на кучериках лона і дряпання його грубої щетини, коли його щока терлася об ніжну шкіру партнерші. Язик Джакомо ковзнув у неї, пестячи їй клітор, дратуючи його ротом і стимулюючи смоктанням. Ельжбета придушила стогін і обійняла голову чоловіка, занурившись пальцями в густе чорне волосся. Вона відчула задоволення, яке поширювалося внизу її живота з кожним рухом його язика, що пестив її гаряче нутро. Рухи її стегон стали короткими й дикими, поки її не заповнив теплий оргазм. Жінка вигнула спину, а потім замовкла, закусивши губу, щоб придушити стогін.

Джакомо підняв голову й оперся руками на її зігнуті коліна.

Швидка усмішка пом’якшила жорстку лінію його вологих губ.

– Ляж на живіт, — попросив він.

Вона виконала його наказ, італійський килим лоскотав її стегна, живіт і груди. Руки Джакомо торкнулися її піднятих сідниць, ковзнули по їх ніжним краям і розсунули ноги. Вона застогнала від задоволення, коли він роздавив її тіло на пухнастому килимі.

Ельжбета відчула, як Казанова без особливих зусиль заповнює її, ковзаючи в набряклу, мокру щілину. Вона ворушила сідницями, бажаючи відчути його глибше й сильніше, наскільки це можливо.

З кожним поштовхом Джакомо її соски, жорсткі й чутливі, терлися об волокна вовни, виткані на ткацьких верстатах у далекому Ісфагані. Подих Казанови обдував її шию, і вона чула, як він муркоче глибоким, схвильованим голосом.

Італієць обхопив шию жінки рукою. Його рука торкнулася підборіддя й губ Ельжбети, він потер пальцем її нижню губу, а потім просунувся глибше. Старостина жадібно обвила його язиком, облизуючи, смокчучи й легенько кусаючи зубами.

Рухи Джакомо ставали більш дикими, поштовхи робилися все сильнішими. Хрипке дихання коханця хвилювало її, це була остання крапля в чаші насолоди, що розлилася між її стегнами, мов хвилі теплого моря.

Вона відкинула голову назад, а потім Джакомо приклав свої вуста до її рота, почувши її язик і тихі стогони. Він зісковзнув з неї і ліг на спину. Ельжбета ткнулася обличчям у його широкі груди. Вона поцілувала вологу шкіру й підняла голову. Їхні очі зустрілися. Як завжди, вона не могла вгадати, про що він думає.

Навіть у моменти, коли вони разом відчували насолоду.

– Юлія сказала мені по секрету, що вона поглинена думками про кохання з твоєю участю, — сказала старостина. – Їй цікаво, як це – коли тебе так щиро цілують. Коли до неї приходять злі думки, вона замикається в каплиці і ревно молиться, щоб Пресвята Богородиця забрала їх з її голови. Однак вони повертаються щоразу, коли ти наближаєшся.

Казанова відповів не відразу, він провів пальцями по її спині, повз ущелину між лопатками, пішов по горбистому сліду її хребта до сідниць. Вона відчула, як його рука