Читати книгу - "Сім смертей Евелін Гардкасл, Стюарт Тертон"

Погляд мій зупиняється на каміні й на благенькому полум’ї. Дивно, адже в кімнаті страшенно холодно. Опускаюся навколішки, устромлюю руку в димар, мацаю й натрапляю на примурок. Пальці стискають якусь книжку.

Витягаю її й бачу, що це маленький нотатник у чорній палітурці, укритій подряпинами: далося взнаки буремне життя. Стенвін зумисне не розпалював вогонь до пуття, щоб не спалити свій скарб.

Гортаю заяложені сторінки й бачу, що це така собі конторська книга — перелік дат, найдавніші з яких сягають аж на дев’ятнадцять років у минуле, а також записи якимись незрозумілими закарлючками.

Либонь, це шифр.

Лист Евелін я знаходжу між двома останніми сторінками.

Люба моя Евелін!

Містер Стенвін повідомив мене про ваше становище, і я цілком розумію вашу стурбованість. Поведінка вашої матері, авжеж, викликає тривогу, і ви маєте рацію, що тримаєтеся напоготові, пильнуючи чергову її витівку. Я ладна вам допомогти, але боюся, що самої обіцянки містера Стенвіна буде замало. Мені хотілося б дістати якийсь доказ того, що ви й справді зважилися взяти в цьому участь. У світській хроніці я часто бачила, що ви носите каблучку з печаткою — на ній вигравійований маленький замок. Надішліть мені цю каблучку — так я зрозумію, що ваші наміри й справді серйозні.

З найкращими побажаннями

Фелісіті Меддокс

Схоже, Евелін зовсім не змирилася з власною долею, як мені було здалося. Вона покликала на допомогу якусь жінку на ймення Фелісіті Меддокс. А опис цієї каблучки неабияк походить на той малюнок біля колодязя. Може, він править за підпис, а це означає, що записку «Тримайтесь якнайдалі від Міллісент Дербі» написала Фелісіті.

Охоронець хропить. Не в змозі більше нічого вичавити з листа, я кладу його назад до нотатника та пхаю записник у кишеню.

— Дякую тобі, Боже, за метких розумом, — бурмочу я, рушаючи до дверей.

— Еге ж, — лунає в мене за спиною.

Голова вибухає раптовим болем, і я падаю долі.

27

День другий (продовження)

Викашлюю кров, червоні цятки вкривають подушку. Я знову в подобі дворецького. Скидаю голову — тіло пронизує біль. У кріслі Анни сидить Моровий Лікар, закинувши ногу на ногу, на колінах у нього лежить циліндр. Моровий Лікар барабанить по ньому пальцями. Помітивши, що я отямився, він припиняє це робити.

— З поверненням, містере Бішоп, — каже він. Машкара притлумлює голос.

Спантеличено витріщаюся на нього. Придушую кашель і намагаюся скласти докупи плетиво подій цього дня. Коли я вперше отямився в подобі дворецького, був ранок. Я тоді відчинив двері Беллові, і на мене накинувся Ґолд, коли я поткнувся був нагору, прагнучи з’ясувати, що відбувається. Удруге я опинився в подобі дворецького щонайбільше за чверть години після того, як мене побили. Мене тоді саме везли до сторожівні каретою, а супроводжувала Анна. Потім я прийшов до тями десь опівдні, ми познайомилися. А зараз, якщо судити зі світла за вікном, трохи за полудень. Тепер зрозуміло. Анна сказала мені, що в кожній подобі я маю прожити цілий день, але мені ніколи не спадало на думку, що весь цей день я проживатиму частинами. Схоже на якийсь збочений жарт.

Задля того щоб розв’язати цей злочин, мені пообіцяли вісім утілень. І я їх дістав. От лише Белл — страхополох, дворецького віддухопелили мало не до смерті, Дональд Девіс утік, Рейвенкорт насилу рухається, а Дербі просто бовдур.

Це все одно, що примусити мене викопати яму не лопатою, а горобиним дзьобом.

Посунувшись на кріслі, Моровий Лікар нахиляється до мене. Одяг у нього якийсь несвіжий, від нього тхне, наче від речей, що довго пролежали на горищі, на якому ніхто не провітрював до пуття.

— Наша попередня розмова була дуже коротка, — каже він. — Тому я вирішив, що варто вислухати ваш звіт про те, якою мірою ви просунулися в розслідуванні. Чи з’ясували…

— Чому саме в цій подобі? — перериваю його я, скривившись від болю, який патрає бік. — Навіщо взагалі замикати мене в цих тілах? Рейвенкортові й два кроки ступити було важко, дворецький не може рухатися, а Дербі просто чудовисько. Якщо ви й справді хочете, щоб я вибрався з Блекгіту, то нащо підтасовувати карти? Невже немає якихось інших — ліпших — варіантів?

— Меткіші є, але всі ваші подоби мають якийсь зв’язок з убивством Евелін, — каже він. — А отже, саме вони допоможуть вам його розкрити.

— То вони підозрювані?

— Радше вже свідки.

Позіхаю: сили мої вже майже вичерпано. Напевне, доктор Діккі вштрикнув мені чергову дозу снодійного. Почуваюся так, наче мене просто намагаються вичавити з цього тіла крізь ступні ніг.

— А хто встановив порядок зміни подоб? — питаю я. — Чому спочатку я отямився саме в тілі Белла, а сьогодні став Дербі? Чи є якийсь спосіб, у який можна було б передбачити, ким я стану наступного разу?

Моровий Лікар відкидається на спинку крісла й складає пальці дашком. Схиляє голову до плеча. Западає довга тиша: він мовчить, обмірковуючи, оцінюючи. Не знаю, тішить його побачене чи змушує розлютитися.

— Нащо ви про це питаєте? — промовляє він нарешті.

— Та просто цікаво стало, — озиваюсь я. Він не реагує, а відтак я додаю: — Сподіваюся, що ці відповіді чимось мені зарадять.

Він схвально форкає й зауважує:

— Приємно бачити, що ви нарешті сприймаєте ситуацію серйозно… Отже. За нормальних умов ви мали б змінювати подоби в тому порядку, у якому ці люди прокидаються цього конкретного дня. Але, на щастя для вас, я трохи втрутився.

— Утрутилися?

— Ми з вами вже проходили це багато разів — стільки, що навіть мені годі згадати. Цикл за циклом я ставив перед вами завдання знайти вбивцю Евелін Гардкасл, і ви завжди зазнавали невдачі. Спершу я вирішив був, що в цьому винні тільки ви, але потроху зрозумів, що послідовність утілень також має значення. Наприклад, Дональд Девіс прокидається о дев’ятнадцять по третій ранку, а тому мав би стати вашою першою подобою. Але зиску з нього небагато, бо життя в цього хлопця нівроку, у цьому будинку в нього є друзі, він має родину. Від такого не втікати хочеться, а, навпаки, залишитися. Саме з цієї причини я зробив вашим першим утіленням Себастіана Белла, якому в житті пощастило трохи менше. — Він засукує холошу, щоб почухати гомілку. — З іншого боку, лорд Рейвенкорт прокидається о пів на одинадцяту ранку, а це означало б, що ви мали стати ним лише ближче до кінця циклу, коли важитиме радше спритність, ніж інтелект…