Читати книгу - "Тобі, мій Герою, Люба Ковальчук"

Останній поцілунок у холодні губи.
Останні дотики до тіла та руки.
Не вірю! Все одно чекаю, мій єдиний любий,
Невже останніми були ці трепетні дзвінки?

Щодня у думках твої ніжні обійми.
Невже останні? Тіло вже кричить!
А поцілунки? Ні, коханий мій, не вірю!
Живу ж заради нашої сім'ї, прийди, хоча б на мить..

Дмитрику, скажи, що це все жарти
Скажи, що ще обіймеш, що прийдеш.
Коханий мій, не можу, не повірю..
Невже ти нас ніколи більш не віднайдеш?

Невже ці зорі бачив ти тоді востаннє?
Невже схід сонця ти зустрів повік?
Несила жити з цим, моє кохання,
Та знаю, треба, в серці ти один навік..

30.04.2023