Читати книгу - "Відпустити й жити, Айсі Дора"

Ось воно що. Вона боїться втратити можливості «Profyстайлу». Ну що ж, це не така вже й висока ціна за ту поступливість, яку вона сьогодні демонструє.

— Я підписав із паном Чорним договір. Працюю на певних умовах, натомість він просуває Машу. Про всяк випадок я можу звернутися до іншої людини, яка вплине на Арсена. Тож тобі не треба про це хвилюватись, Машо, — повертаюсь до неї й говорю все це спокійно. — Я проконтролюю, щоб у тебе була там робота.

Маша помітно видихає й нарешті розслабляється.

Підписуємо договір, який має скоріше психологічний ефект, ніж юридичну силу, й виходимо з цього переговорного кабінету. Саме таким цей кабінет зараз мені здається. А відчуття — ніби я таки виграв найважливіші свої переговори.

— Дякую, Богдане, — голос Маші м’який і природний, без награності й флірту. Саме так вона говорила на початку наших стосунків.

Маша по-дружньому мене обіймає і першою йде. Можливо, варто повечеряти разом або підвезти її додому. Проте мені здається, що ось так розійтись — найкраще рішення.

А за хвилину на смартфон приходить повідомлення від Олі. Не вірю власним очам. Хвилююсь.

«Давай зустрінемось».

Невже?

Приємне передчуття зустрічі. Я побачу її. Зможу доторкнутись.

Нагадую собі, що варто поговорити. Згадую всі прийоми, які продемонстрував сьогодні В’ячеслав. Даю собі слово бути спокійним і уважним до неї. Але таки знайти рішення для нас.

Невже сьогоднішній день принесе мені не одну, а дві важливі перемоги?
 

Продовження завтра. Не пропустіть фінал