Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Пентаграма 📚 - Українською

Читати книгу - "Пентаграма"

704
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пентаграма" автора Ю. Несбе. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 51 52 53 ... 98
Перейти на сторінку:
ткнув у маленький чотирикутник на мапі.

– Напевно, депо…

– Ні, все вірно, – сказав Волер. – Там дійсно будинок. Ви хіба не помічали його, коли їздили потягом? Такий дивний цегляний будинок, навіть із садом…

– Ти маєш на увазі віллу Валле, – здогадався Еуне. – Будинок станційного доглядача. Так, я знаю. Думаю, там зараз офісна будівля.

Харрі похитав головою і сказав, що він перевірив: за цією адресою зареєстрований один мешканець – Олауг Сівертсен, пенсіонерка.

– Але ні в гуртожитку, ні в цьому будинку п’ятого поверху немає, – зауважив Харрі.

– Ви думаєте, це його зупинить? – запитав Волер, звертаючись до Еуне.

Той знизав плечима:

– Не думаю. Втім, розглядаючи деталі поведінки на рівні індивіда, ми ступаємо на хисткий ґрунт припущень.

– Ну що ж, – сказав Волер, – виходитимемо з того, що завтра він з’явиться в гуртожитку. І найліпше нам зустріти його у всеозброєнні. Згодні?

Усі за столом кивнули.

– Чудово, – вів далі він. – Я негайно дзвоню Сіверту Фалькейду із загону швидкого реагування і починаю опрацьовувати подробиці.

Харрі побачив у його очах вогник азарту. Він упізнавав Тома Волера. Активність. Хватка. Самозабуття. Це і є сіль поліцейської роботи.

– Тоді ми з Беатою вирушаємо на Швейгордс-гате, можливо, застанемо хазяйку.

– Будьте обережні, – підвищив голос Мьоллер, прагнучи заглушити човгання стільців. – Не можна допустити просочування інформації. Пам’ятайте, що сказав Еуне: ці хлопці люблять крутитися біля слідства.

Сонце сідало. Стовпчик термометра піднімався.

Розділ 24

П’ятниця. Отто Танген

Отто Танген перевернувся на бік. Через нічну спеку піт котився з нього градом, але прокинувся він не від цього.

Варто було потягнутися за телефоном, який дзеленчав, і ліжко загрозливо заскрипіло. Зламалося воно понад рік тому. Того разу Отто і Еуд Ріта з булочної вирішили на ньому поперекидатись, але неправильно розташувалися, не розрахувавши, що ліжко, можливо, було зроблене так, що могло розгойдуватись уподовж, але ніяк не впоперек.

Еуд Ріта була вагою з пушинку, але в Отто тієї весни були всі сто десять кіло, і ліжко з гуркотом розвалилось. Оскільки Еуд Ріта була знизу, Отто довелося везти її до лікарні – в Хьонефос – із переломом ключиці. Еуд Ріта була розлютована і пригрозила розповісти все Нільсу, своєму співмешканцеві й кращому (і єдиному) приятелеві Отто.

Нільс у той час важив сто п’ятнадцять і був добре відомий своєю добродушною вдачею. Отто сміявся до задишки, і відтоді щоразу, коли він заходив у булочну, Еуд Ріта злобливо дивилася на нього спідлоба, що не могло не засмучувати Отто: все-таки та ніч була для нього приємним спогадом. Останній раз, коли він займався сексом.

– Студія «Гаррі Кол», – прохрипів він у слухавку.

Свою фірму він назвав на честь персонажа Джина Хекмена у фільмі, який багато в чому визначив кар’єрний і життєвий шлях Отто. Це був фільм Копполи «Розмова», знятий ще 1974 року, про фахівця з прослуховування. Ніхто з вузького кола його знайомих не бачив цього фільму. Сам він дивився його тридцять вісім разів. У п’ятнадцять років, дізнавшись, які можливості відкриває нехитра техніка, він купив свій перший мікрофон, щоб підслуховувати розмови в батьківській спальні, а наступного дня вже почав складати на першу камеру.

Тепер йому було тридцять п’ять, і в нього були сотні мікрофонів, двадцять чотири камери й одинадцятирічний син від дами, з якою він провів дощову осінню ніч у своєму мікроавтобусі в Гейло. Він переконав її назвати хлопчика Джином. А щодо його самого вона не замислюючись сказала, що він куди сильніше любить свої мікрофони.

Але ж у нього дійсно чудова колекція трубкових мікрофонів «Нойман» 1950-х років і спрямованих мікрофонів «Оффскрін». Останні було спеціально виготовлено для військових відеокамер, за ними йому довелось їздити в США і купувати з-під поли. Тепер-то їх можна було без проблем замовити по Інтернету. Ну а гордість колекції становили три російські шпигунські мікрофони – кожний не більший за голівку шпильки. Марки на них не було. Він дістав їх на виставці у Відні. Окрім цього, в Отто була професійна студія спостереження. Таких у Норвегії – всього дві. Тому час від часу до нього зверталася по допомогу поліція, служба безпеки й навіть кілька разів – служба розвідки Міністерства оборони. Він із задоволенням працював би з ними частіше. Йому вже набридло встановлювати камери стеження в магазинчиках на кшталт «Севен-елевен» і «Відеонови» та навчати персонал, у якого бракувало розуму осягнути всю витонченість спостереження за людьми, що нічого не підозрюють. У цій галузі легше знайти братів по розуму в поліції та Міністерстві оборони. Але обслуговування студії «Гаррі Кол» коштувало грошей, і Отто все частіше доводилося слухати лекції про скорочення бюджету. Дешевше проникнути в сусідній будинок або квартиру із власним устаткуванням – у цьому, звичайно, їхня правда. Але іноді ніяких інших будинків поблизу не було, або робота вимагала якісного устаткування – тоді у «Гаррі Кол» дзвонив телефон. Як зараз.

Отто слухав. Здається, завдання було серйозним. Нестачі в житлі поряд із об’єктом не було, значить, ловлять велику рибу, а велика риба зараз одна.

– Кур’єр-убивця? – уточнив він, підводячись на ліжку з усією обережністю, щоб ліжко не розтягнулося на шпагаті.

Пора б уже його поміняти, але Отто постійно відкладав чи то з сентиментальності, чи то з економії. Він укотре вже пообіцяв собі незабаром завести нове солідне ліжко, можливо, навіть кругле, і ось тоді ще раз підкотитися до Еуд Ріти. Нільс нині важив сто тридцять і мав кепський вигляд.

– Справа термінова, – сказав Волер, не відповідаючи на запитання, що для Отто було позитивною відповіддю. – Мені треба, щоб до завтрашнього ранку все було встановлено.

Отто розреготався:

– Хочете, щоб я за одну ніч установив повне відеоспостереження та прослуховування всіх сходів, коридорів і ліфта в чотириповерховій будівлі? Це неможливо.

– Справа першорядної ваги, ми…

– Не-мож-ли-во! Розумієте? – Отто нервово засміявся, і ліжко під ним заходило ходором. – Якщо це настільки терміново, ми займемося цим на вихідних, Волере. У такому разі гарантую, що все буде готово до ранку понеділка.

– Ясно, – мовив Волер. – Вибач мою наївність.

Отто так хотілося виторгувати собі додаткові години роботи й позбутися поспіху, але він добре розбирався в інтонаціях клієнтів, тому відчув, що останню фразу інспектор вимовив якось не так.

– Добре-добре, можливо, домовимось. – Отто понишпорив під ліжком, але там були тільки ящики з-під пива та пилюка. – Тоді треба врахувати надбавку за нічний час і, звичайно, за вихідні.

Пиво! Може, купити ящик та запросити Еуд Ріту відсвяткувати закінчення справи? Або – якщо вона не погодиться – Нільса.

– Ще невеликий аванс за устаткування, яке мені

1 ... 51 52 53 ... 98
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пентаграма», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пентаграма"