Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Трагедії 📚 - Українською

Читати книгу - "Трагедії"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Трагедії" автора Евріпід. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 51 52 53 ... 92
Перейти на сторінку:
- на заваді їм.

СЕЛЯНИН

Ти знов, сердешна, замість мене трудишся,

Незвикла до роботи, змалку плекана,

Й хоч як тебе благаю, на своїм стоїш?..

ЕЛЕКТРА

Ти справді щирий, богорівний приятель:

Не скористався лихом, не зганьбив мене;

Велике щастя - в скруті підшукать собі

Помічника такого, як от я знайшла!

70. Тож добровільно буду, скільки сил моїх,

Тобі сприяти, бо ж удвох відрадніше

Йде праця. В тебе доста й поза домом справ,

А я вже коло хати буду поратись:

Господар, із роботи повертаючись,

Радіє, як в оселі - лад і затишок.

СЕЛЯНИН

Ну що ж, хай так і буде. Втім, по воду йти,

На щастя, недалеко. Я ж із досвітком [242]

Жену волів робочих: поле сіву жде.

Хоч як богам молися, нива колосом

80] Не втішить, поки потом не поллєш її.

Обоє покидають сцену.

Входять Орест і Пілад.

ОРЕСТ

Лишень тебе, Піладе, з-між людей усіх

За приятеля маю найщирішого:

Лиш ти не відсахнувся, не лишив мене

В біді, коли нещасний мій отець упав

Од рук Егіста й неньки нечестивої,

Що помагала вбивці. З храму віщого

Прибув я в Аргос, од людей ховаючись,

Щоб одімстити, врешті, за отця свого.

Цієї ночі на могилі батьковій

90] Зронив сльозу, волосся пасмо зрізане

Поклав, овечу кров на пагорб вихлюпнув

Тайком, щоби володар не довідався.

А в межі міста не вступаю з двох причин:

Коли підстереже хтось, то з околиці

Я легше в край сусідній утекти б зумів;

А ще сестра тут, кажуть, на окраїні,

Живе тепер, Електра: в домі батьковім

Уже не пробуває, заміж вийшовши.

Вона й поможе в помсті, та насамперед

100] її спитаю, що там дома робиться.

А зараз - он Аврора вже здіймається

Проміннолиця - відхилитись мусимо

З цієї стежки: стрінеться орач який

Або служниця - от і поцікавимось,

Чи не живе десь поблизу сестра моя.

Ти глянь: чи не служниця дзбан води несе

На голові... волосся низько стрижене?..

Присядьмо, друже. Щось таки дізнаємось -

Буває, при нагоді й слова вистачить -

110] Коли вже задля цього ми прийшли сюди.

ЕЛЕКТРА

Строфа І

Жвавіше ступай: світає вже,

Ступай, ступай, слізьми вмивайся!

Нещасна я!..

Нащо для Агамемнона

Клітемнестра вродила мене -

Тіндарея дочка лиха?..

Недарма ж я для всіх людей -

Безталанна Електра. [243]

День у день нужда, журба -

120] Мука, а не життя!..

Батьку, батьку! В Аїді ти

Через підлу жону свою,

Вбивцю, через Егіста...

Виливай свою тугу знов,

Насолоди в сльозах шукай!

Антистрофа І

Жвавіше ступай: світає вже.

Ступай, ступай, слізьми вмивайсь!

Нещасна я!..

Де ж то нині твій край, твій дім,

130] Бідний братику? Нащо ти

На поталу, журбу тяжку

В домі батька, в біді, лишив

Беззахисну сестрицю?

Де ти? Жду, страждальниця,

Рятівника свого!

Зевсе! Зевсе! У рідний край

Швидше крок блукача скеруй,

Щоб за батька помстився!

Строфа II

Дзбан на хвилину зніму з голови:

140] Нахилюсь над могилою батька, хай ніч

Печаль мою вчує,

Хай Аїду сягне голосна тужба!

О мій батьку, тобі ці жалі сную -

І тепер, і щоденно

Тонучи в них, я розранюю

Нігтями ніжно білу свою

Шию, хапаюсь за голову -

Смерть твоя рве мені душу.

Гай-гай! Зранюй лице!

150] Як ото лебідь плачем лунким

Над рівчаковими хвилями

Кличе - не може докликатись

Батька, що в згубну, підступну впав

Сіть, так і я тебе, бідний мій

Батьку, весь час тут оплакую.

Антистрофа II

Мав ти, вернувшись із далеких доріг,

Наготовлену дома, смертельну, купіль.

О горе! О горе!..

Та сокира... Та рана... Підступ той, [244]

160] Що прибулому з Трої вінцем були!..

Не стрічками, не квітом

Дома дружина тебе з війни

Стріла - двосічним Егіста мечем

Скоїла злочин нечуваний,

Шлюб нечестивий скріпивши.

ПАРОД

Входить хор мікенських дівчат.

Строфа І

Я забрела аж сюди,

Агамемнона дочко,

До сільського твого житла:

Чоловік один, житель гірський,

170] Що молоко п'є шумке,

Сповістив, що на третій день -

Гери свято; в аргоський храм

Діви квітчані йтимуть.

ЕЛЕКТРА

Строфа II

Не до шат, любі подруги,

Не до злота лежить моє

Серце, кров'ю облите.

Все минулося! Вже не мені

Серед юнок аргоських

Легконого в танці кружлять:

180] Туга та сльози -

Ось моя доля, ось про що

Дбаю, бідна, щоденно.

Глянь: чи ж то волоссям назвеш?

Одяг - дірами світиться.

От тобі й Агамемнона

Донька, владного мужа,

Хто навік уславив себе,

Трою в прах обернувши!..

ХОР

Антистрофа І

Все-таки Геру вшануй.

190] Гарно зітканий одяг

Ось примір, ще й намисто ясне.

Хочеш так от, самим лиш плачем,

Шани не склавши богам, [245]

Верх узяти над кривдником?

Не слізьми - боголюбністю

Щастя, доню, здобудеш.

Антистрофа II

ЕЛЕКТРА

Хто з богів нині чує мій

Плач? Хто згадує жертви ті,

Що складав Агамемнон?

200] Тільки я ось за мертвим тужу

І за живим - вигнанцем...

Де ж то він блукає тепер,

Біля чийого

Тулиться вогнища між рабів -

Син володаря-батька?..

Я ж ось тут, у хаті низькій,

В'яну серцем із дня на день,

З дому отчого вигнана -

Серед заростей, урвищ.

210] Мати - вбивством осквернене

Ложе ділить з убивцем.

ЕПІСОДІЙ ПЕРШИЙ

ХОР

Уся Еллада й дім твій стільки бід важких

Через Єлену, твою тітку, звідали!

ЕЛЕКТРА

(Побачивши Ореста і Пілада).

Ой лишенько! Мовчу вже: чужаки якісь, -

Напевно, по сусідству є житло у них, -

Із засідки он вийшли... Розбігаймося!

Майну до хати, ви - через дорогу цю.

Лиш ноги нас врятують од напасників.

ОРЕСТ

Стривай, сердешна! Чуєш? Не лякайсь мене!

ЕЛЕКТРА

Не дай загинуть, Аполлоне-владарю!

ОРЕСТ

220] Я вбив би інших, що мені ненависні!

ЕЛЕКТРА

Не смій, коли не личить, доторкатися! [246]

ОРЕСТ

Нікого з більшим правом не торкатимусь.

ЕЛЕКТРА

А меч для чого? І кого вистежуєш?

ОРЕСТ

Лиш не тікай. Послухай - і погодишся.

ЕЛЕКТРА

Стою. Корюся. Все одно сильніший ти.

ОРЕСТ

Від брата твого звістку я приніс тобі.

ЕЛЕКТРА

О друже милий! Од живого?.. Мертвого?..

ОРЕСТ

Живе він. Добре слово вчуй насамперед.

ЕЛЕКТРА

Щасти тобі, хто вперше звеселив мене!

ОРЕСТ

230] Коли б обом нам щастя те всміхнулося!

ЕЛЕКТРА

То де ж він, бідолаха, обертається?

ОРЕСТ

А де бува мандрівець? На дорогах він.

ЕЛЕКТРА

Можливо, хліба брак йому щоденного?

ОРЕСТ

Та ні. Але вигнанець - завжди немічний.

ЕЛЕКТРА

А з чим тебе, чужинцю, він прислав сюди?

ОРЕСТ

Чи

1 ... 51 52 53 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Трагедії», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Трагедії"