Читати книгу - "Дике серце. Таємниця чоловічої душі"

Далі — пропаганда. Мов горезвісне радіо «Токуо Яозе» часів ІІ-ї Світової війни, ворог, намагаючись деморалізувати нас, постійно поширює послання. Як у моєму прикладі про затор на дорозі, він постійно подає все, як це йому вигідно. Врешті-решт, Писання називає його обвинувачем братів наших (див. Од.12,10). Подумайте, що відбувається — що ви чуєте і відчуваєте, коли по-справжньому все провалите. Мовляв, ну я й дурень, я завжди так роблю, мені ніколи нічого не вдасться. Як на мене, схоже на звинувачення. А що ви скажете про ті моменти, коли ви як чоловік справді намагаєтеся ступити крок уперед? Коли планую виступати, то, напевне, знаю, що станеться. Я їхав до аеропорту, щоб вилетіти на Західне узбережжя, щоб виступити перед людьми, презентуючи їм книжку «Дике серце». Всю дорогу я був вкритий хмарою глибокої пригнічености, мене ледь не здолало таке глибоке почуття: Джоне, ти — справжній позер. Тобі абсолютно нічого сказати. Зараз же розверни машину, їдь додому і повідом їм, що не можеш приїхати. Тепер я розумію, що це напад, але ви повинні збагнути: все виникає так підступно, що в той момент видається правдою. Я ледь не здався і не повернувся додому.

Коли лукавий штурмує Христа в пустелі, це, врешті-решт, напад на його ідентичність. Коли ти Син Божий, тричі глузує сатана, тоді доведи це (див. Лк. 4, 1-13). Торік Бред повернувся з тривалої місіонерської роботи за кордоном. Після семи років перебування на чужині, без справжніх товаришів, Бред був доволі виснажений і почувався невдахою. Мені він розповів, що вранці, коли прокидався, чув у своїх думках голос, який вітав його: доброго ранку… невдахо. Дуже багато чоловіків живуть із таким самим звинуваченням. Креґ по-справжньому приєднався до цієї битви і сміливо боровся впродовж останніх декількох місяців. Тоді його переслідував кошмар, дуже яскравий жахливий сон, у якому він пробував зґвалтувати маленьку дівчинку. Креґ прокидався з відчуттям огиди і провини. Того ж самого тижня мені приснилося, що мене звинуватили в перелюбі. Хоч я не був винним, але ніхто тому не вірив. Послухайте мене: доки чоловік не є для ворога серйозною небезпекою, сатана підкидатиме йому таку думку: ви — чудовий. Але щойно чоловік визначиться, кого підтримувати, тоді починається: ваше серце погане, і ви про те знаєте.

Врешті, сатана випробовує зовнішні межі, шукаючи слабке місце. Ось як це відбувається: він підкидає нам думку або спокусу, сподіваючись, що ми проковтнемо наживку. Він знає про вас, знає, що спрацьовує у вашому випадку, тож свою поведінку підганяє до вашої ситуації. Того ранку, коли я молився, це почергово були гординя, тривога, перелюб, жадібність, переїдання. Якби я подумав, що це все я, моє серце, то дуже засмутився б. Знав, що моє серце є добрим. Це дозволило мені блокувати все те відразу і на місці. Ні з чим не погоджуйтеся, коли сатана випробовує вас. Якщо ми укладаємо угоду, якщо щось у нашому серці каже: так, ти маєш рацію, тоді він ще більше наполягає. Побачите гарну жінку — і щось усередині скаже: ти її бажаєш. Це до внутрішнього зрадника звертається лукавий. Якщо зрадник скаже: так, бажаю, тоді похіть справді починає вас опановувати. Дозвольте цьому відбуватися роками — і ви віддасте йому всю фортецю. Через те добрий чоловік може почуватися жахливо, бо вважатиме, що він похітливий, хоча таким і не є; і так напад за нападом.

Прошу зрозуміти мене правильно. Я не звинувачую в усьому диявола. Майже кожна ситуація дотична до людських проблем. Кожен чоловік із чимось бореться, в кожному шлюбі є свої невдалі моменти, в кожному духовному служінні — особисті конфлікти. Проте ці проблеми — мов багаття, в яке ворог підливає бензин і перетворює його на велике вогнище. Полум’я розгорається у вогненну геєну — і наші почуття несподівано приголомшують нас. Прості непорозуміння стають підставою для розлучення. Поки ми віримо, що причина лише в нас — ми все провалюємо, ми звинувачуємо самих себе, а ворог тим часом регочеться, бо ми проковтнули його брехню: мене тут немає, є лише ти. Нам слід бути набагато хитрішими.

МІЦНО ТРИМАЙМОСЯ ПРАВДИ

У будь-якому рукопашному бою його учасники постійно обмінюються ударами, блоками, контратаками тощо. Те ж саме відбувається в невидимому навколо нас. Тільки на першій стадії це минає на рівні наших думок. Коли нас атакують, слід триматися правди. Ухиліться від удару, блокуйте його непохитною відмовою, ударте з плеча правдою. Так відповів сатані Христос — Він не розпочинав із ним дискусії, не намагався обговорювати свій шлях. Він просто тримався правди. Він відповідав словами з Писання, і ми маємо діяти так само. Це не буде просто, особливо, коли навколо вас розгуляється все пекло. Враження буде таке, ніби вас тягне вантажівка, а ви тримаєтеся за мотузку, начебто утримуєте рівновагу під час урагану. Сатана не просто кидає в нас думкою, він ще підкидає і почуття. Заходите пізно вночі до темного будинку і відчуваєте, як вас несподівано охоплює страх, або ж стоїте в черзі в магазині, де навколо всі ті бульварні журнали вихваляють вам секс — і раптом почуття розбещености стає вашим.

Але через тренування ви відновлюєте і навіть збільшуєте свою силу. Тримайтеся того, що є істинним і не здавайтеся. Крапка. Зрадник усередині фортеці спробує опустити підвісний міст, але не давайте йому цього робити. Нам сказано охороняти наші серця (див. Прип. 4, 23). Це не означає замкнути їх, бо вони насправді злочинні до самої серцевини. Насправді їх слід захищати, мов фортецю, як місце перебування вашої сили, яку не хочеться втрачати. Як каже Тома Кемпійський: «Проте нам слід бути пильними, особливо, на початку зваблювання, бо набагато легше подолати ворога тоді, коли йому не дозволено зайти в двері нашого серця, коли опір йому чиниться ще на самому вході, після його першого стуку».

Пам’ятаєте сцену в фільмі «Хоробре серце», де лихий батько Роберта Брюса шепоче йому брехливі слова про зраду і компроміс? Він каже Робертові те, про що ворог запевняє нас тисячею способів: усі