Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
*****************************************************************************
Ми під'їхали до офісу. Я трохи ніяковіла через те, що мінімум людей так з двадцять стояло на вулиці та курили. Вадим вийшов з машини, відкрив мені двері, подав руку. Озирнувшись я вже побачила на собі купу поглядів, і чікуля яка дивилася на нас з такою злістю, що мені стало трохи страшно.
Проходячи повз натовп, Вадим привітався, і звернувся до співробітниці відділу кадрів:
- Аліса Георгіївна, прошу Вас надіслати до мене жінку на заміну вакансії секретаря. А Жаклін переведіть до когось іншого.
Жінка сказала, що через пів години вже буде заміна. Я обернулася і подивилася на чікулю. Вона, вже підібгала свої губки та жалісно дивилася на Вадима, але щось сказати не наважувалася.
- А тепер, малятко, працювати та ще раз працювати. Нам потрібна ця колекція! - Він підштовхнув мене до ліфта, і ми поїхали.- Сьогодні відразу по закінченню спускайся униз, поїдемо в ресторан, повечеряємо.- З цими словами ліфт відкрився на моєму поверсі, Вадим швидко мене поцілував та поїхав на свій поверх.
З дурною посмішкою виходжу з-за рогу і хочу піти до свого кабінету, як тут неочікувано помічаю Наталю Борисівну. Вона притулилася до столу Алінки стегнами та схрестивши руки на грудях дивиться на мене, і в її очах тільки злість і ненависть.
Ну що, Туманова, зараз отримаєш по самі помідори!
- Добрий ранок, Наталя Борисівна. - Я підходжу до неї ближче. Те, що вона чекає саме на мене, сумнівів не залишалося.
- Олеся Ігорівна, доброго ранку. - Вона каже це таким голосом, що мені аж трохи стає млосно. - Олеся, Ви мені здавалися не дурною дівчинкою. - Вона оглядає мене з ніг до голови. - І, здавалося, що у нас з Вами була серйозна розмова, з приводу того, як Ви будите підійматися кар'єрними сходами.
- Так, була! — Тихо відповідаю я, але очі ховати не збираюся, мені не подобається те яким тоном вона це говорить.
- І що ж, Олеся, Ви все ж таки вибрали шлях не йти по цих сходах з гордо піднятою головою, а дертися на неї рачки? - І дивиться на мене, чекає на мою реакцію.
- Наталя Борисівна, почнемо з того, що РАЧКИ, як Ви висловилися, я нікуди дертися не збираюся. - Підвищеним тоном починаю я.- А те, що у нас з Вадимом Олександровичем відносини, вибачте, але так вийшло і це не була спланована акція. - Я хочу вчепитися в патли цій бабі та просто прокатати її дупою по підлозі, але я не буду опускатися до такого рівня.
- Олеся, Ви й справді думаєте, що у Вас стосунки? - Вона істерично сміється. - Вадим в принципі не готовий ні до чого серйозного, а Ви зараз ламаєте собі життя і кар'єру. - Ох, Господи, переживає за мене? Серйозно?
- Я звільнена? - Різко питаю я.
- Ні, Олеся, ти не звільнена. Не мені розв'язувати це питання, але судячи з того який шлях ти вибрала, то він явно приведе тебе до логічного кінця. - В її очах я бачу тільки ненависть.
- Вас не влаштовує моя робота, мої малюнки, я не встигаю за термінами? - Я говорю впевнено і дивлюся їй в очі.
- Ні, Олеся, поки мене все влаштовує. Але ... - Я обриваю її, не хочу більше чути її коментарі на рахунок мого особистого життя.
- Тоді дозвольте мені піти до свого кабінету і продовжити мою роботу над ескізами. А те, як Ви намагаєтеся влізти в моє особисте життя і дати мені пораду... Ви мене вибачте, але Ви мені не мама, щоб радити, як і коли мені що робити! - Я закінчую свій монолог і зло дивлюся на неї.
- Ти пожалкуєш! - Вона вже сичить мені у відповідь.
- Можливо і так, але це тільки моє рішення, як і те, що мені робити! А тепер, вибачте, мені час працювати! - Розвертаюся і швидко йду до свого кабінету, відчуваю погляд який пропалює мою спину.
У кабінеті ще певний час я намагаюся взяти себе в руки. Я зла, я дуже зла! Я ніколи не любила людей, які лізли без мила в п'яту точку. Яке взагалі її собаче діло??? Вона явно не байдужа до нього!!!
Алінка залетіла до мене в кабінет під час обіду, з двома салатами з кафе. Вона хотіла поділитися зі мною подробицями. Спочатку хвилин десять розпиналася про те яка зла сьогодні Наталя. Я промовчала про нашу сутичку.
Потім про те, який класний її новий бойфренд, що він чоловік її мрії, і як у них все класно, і що такого сексу вона не очікувала. Її очі блищали як два діаманти.
Я своєю чергою поділилася своїми подробицями про мою ніч, і ми перемивали кісточки нашим чоловікам.
***********************************************************************
Мої любі))) Я дуже рада, що нас стало більше!) Буду дуже вдячна за коментарі, допоможіть мені зрозуміти - Вам подобається чи ні? І дуже прошу, підписуйтеся на мене))) Своєю чергою обіцяю Вам нові, захопливі історії)) Дуже гарячі та цікаві)) Кому цікава історія Аліни та Олексія?)) Є такі?)) Не залишайтесь байдужими, ваша віддача дуже важлива для мене!
*************************************************************************
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для Бродського, Джулія Ромуш», після закриття браузера.