Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Пастка для Бродського, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пастка для Бродського" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 52 53 54 ... 77
Перейти на сторінку:
Розділ 40

О шостій годині я спустилася донизу, Вадим вже чекав мене у машині. Я відчуваю знайомий погляд собі в спину, розвертаюся та бачу, як Наталя спостерігає за нами. Мені не сподобалася її реакція.  Вадим привіз мене в шикарний ресторан, нас запросили пройти за столик, ми зробили замовлення. 

  

  - Олеся, я хотів обговорити з тобою те, що сталося на корпоративі ... - Він зробив ковток води.  - Я розлучився з Настею. Ми з нею довго зустрічалися, я навіть думав спочатку, що зможу зупинитися з цією жінкою і спробувати створити сім'ю.  - Від цих слів щось укололо моє серце, але я вирішила дослухати до кінця.  - Але вже через деякий  час я побачив, що ця жінка не та, за яку себе видавала на початку відносин.  Її поведінка, звички, все почало змінюватися.  - Він трохи стиснув келих.  - Вона почала мене дурити, постійно перевіряти.  Її ревнощі просто зносили мені дах. Вона влаштовувала істерики, сцени на роботі, і  майже побила дочку мого друга.  Я намагався її зрозуміти, знайти їй пояснення, але потім зрозумів, що не зможу жити з нею поруч. Я почав її навіть трохи побоюватися. - Він криво посміхнувся.  - Я вирішив її покинути, ще до того, як побачив тебе в кафе, а потім ще й те, як розвивалися наші відносини...  Я тільки ще більше переконався у  своєму виборі. Але я не хотів вчинити з нею по свинські, вистачало вже і того, що, на той момент коли я поговорив з нею, в мене вже дещо починалося з тобою.  - Мене трохи перемкнуло, мені не сподобалося, що тут я виступала в ролі коханки. 

  - Я хотів з нею розібратися коли  вона приїде, але все вийшло по іншому. Ти пам'ятаєш, як ... Потім мені довелося везти її в лікарню, витягати друзки келиха з її руки. Ми поговорили, я все їй пояснив.  Я не можу тобі сказати, що вона прийняла моє рішення і ми розлучилися друзями, але те, що тепер я тільки з тобою, це я можу тобі сказати точно.  - Він сидить і нервово дивиться на мене. 

  

  - Я хотіла вибачитися за ту свою поведінку. Я була на емоціях, ти мене розлютив. Я просто була зла на тебе, хотіла тебе подражнити. - Я трохи зам'ялася і подивилася на нього, він сидів весь напружений. - Ну і досягла своєї мети... Але я не віддавала собі звіту в тому, що я роблю, не подумала про наслідки... Хотіла тільки зробити тобі так само боляче  як і ти мені ..., - він трохи скривився. - А потім, вже вдома, я почала трохи усвідомлювати те, що зробила та хотіла з тобою поговорити, але твій телефон... він був вимкнений.-  Я  підняла на нього очі та  хотіла знати чому це трапилося. 

  

  - Я  хотів побути один. - Сказав він серйозно.  - Я не розраховував, що вечір закінчиться саме  так.  Це була сцена як з дешевої мелодрами, а я був головним сценаристом. Я думав про те, як і де вчинив неправильно.  - Він все ще, без будь-якого натяку на посмішку, дивився на мене. - А потім вже на наступний день, коли я думав про те як з тобою поговорити, до мене увірвався Олексій та почав кричати, що до тебе вдерлися злодії.  У мене похололо все всередині, коли подумав, що з тобою може щось трапитися.  - Моє серце стрибало від радості - він переживав за мене.

  
  - А потім ми увірвалися до тебе додому, а там цей мудак тебе лапає... Я просто готовий був розірвати всіх!

  

  - Це мій колишній хлопець, - перервала я його.  - Ми з ним жили разом, а потім я вигнала його. Але він все ж таки не повернувся до своїх батьків, а тішив себе думками повернутися і знову жити в моїй квартирі, за мій кошт!  - Я трохи розлютилася від думки про цю ситуацію з Антоном. 

  

  - Я так і зрозумів! Коли я його виніс на сходову клітку, він плакав і говорив, що не хоче їхати в якесь село, а ти відмінний варіант, щоб залишитися тут.  - Вадим трохи скривився.  - Неприємний чувак. 

  
На цьому наші душевні розмови закінчилися і ми перейшли на більш спокійні теми. Говорили про дитинство, про школу, університет, багато сміялися.  Я не стала говорити йому про Наталю, не хочу скаржитися.  Знала, що зможу постояти сама за  себе. Не хочу, щоб Вадим думав, що я маленька дівчинка в чиїх проблемах йому постійно доведеться розбиратися.  Я сама вибрала такий шлях, отже і всі перешкоди на ньому я повинна подолати сама. 

 

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 52 53 54 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для Бродського, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"