Читати книгу - "Невинна й небезпечна, Ольга Обська"

Не встиг принц провести її до столу, як Боніфас оголосив про прибуття ще однієї панянки.

— Пані Жаклін, — вплелася його фраза в мелодію, що пливла по залі.

Жаклін теж була досить приваблива. Але не мала тих спокусливих форм, якими природа щедро обдарувала Аурелію. Висока та сухувата. Проте її освіченості можна було позаздрити. Серед її захоплень були географія та історія. Одного цього було достатньо, щоб викликати в Себастіні інтерес.

— Пані Сюзон, — церемоніймейстер уже запрошував до зали наступну гостю.

Старша дочка пані Жільберт. Чому Себастін вирішив, що і вона має бути присутньою на сьогоднішньому званому обіді? Принцу не подобалася родина, де Сюзон виховувалася. Не подобалася її чванлива мати, її батько-підкаблучник, її молодша розпещена сестра Шарлотта. Але сама Сюзон жодного разу не дала приводу подумати про неї погано. Стримана та розважлива. Мабуть, цього було замало, щоб серйозно зацікавити Себастіна. Але існувала ще одна причина, яка штовхала принца познайомитися з цією родиною ближче. У листі Луїзи де-Патріс, який Себастіну частково вдалося розшифрувати, була згадка про пані Жільберт. Принцу це видалося цікавим.

— Пані Амалія де-Патріс, — разом зі словами церемоніймейстера до зали увійшла четверта гостя.

________________________________________

Сьогодні ШІ створив для нас портрет старшої дочки пані Жільберт — Сюзон. Він побачив її такою — зовсім не схожою на свою молодшу сестру — рожевого пончика Шарлотту.