Читати книгу - "Дитина для голови мафії, Anitvela Ki"

Арнольд стояв у дверях і посміхався мені.

—Так, я впевнена. Він знав, що Майя дочка Метью, але змовчав. Тому поки з проживанням проблем не виникне. А ось, щоб вивезти Кейт, ще й зникнути... У цьому не впевнена, — озвалася Тіана. А брат просто підійшов і обійняв мене.

З очей якось самі собою бризнули сльози. Дивно, але було те саме почуття, коли купили бажану іграшку. Я тільки зараз зрозуміла, наскільки скучила за братом. Схоже, він теж це розумів, адже притис ще сильніше.

— Із цим проблем не виникне. Я вирішу. — обізвалась схлипуючи, на що брат дивно поглянув на мене.

— Яким чином?

— Дайте телефон, — коротко кинула. Арнольд дістав потрібну річ і простяг. Я набрала знайомий номер:

— Саймоне, мені потрібна твоя допомога.

— Кеті, ти зачастила. Невже, так скучила?

— Семе треба, щоб ти допоміг мені втекти, — співрозмовник підібрався.

— Слухай, ти впевнена, що маєш від нього тікати? Ти, коли свідомість втратила, він мало не збожеволів - підхопив тебе, згріб твою подругу і помчав з вами до лікарні. А решту залишив. Щоправда, не забув дати розпорядження своєму другові, хоча той самий друг був поранений, — я перевела погляд на Тіану.

— Як Лукас?

— Живий, рана незначна, — я кивнула.

— То ти зможеш допомогти? — вже, звертаючись до Саймона, спитала я.

— Так звичайно. Коли?

— Завтра з самого ранку.

— Добре, чекатиму дзвінка, — і він відключився.

— Завтра вранці ти мене виписуєш і друг допоможе непомітно проїхати до тебе, — звертаючись до Тіани, сказала я, що вона просто кивнула.

Метью:

Відразу після вилазки до лікарні:

— Тіана, я прошу тебе, врятуй її, - благав подругу, яка бігла слідом. А я ніс на руках свою безцінну ношу, яка стікала кров'ю

— Заспокойся! Врятуємо її, — кинула вона і виштовхала за двері операційної.

Наступний годинник був мукою. Так само як тоді, коли вона потрапила в аварію. Я багато чого переосмислив. І в мене в голові завзято засіла думка, що я занадто часто сиджу під дверима операційними або, зовсім, перебуваю в лікарні. І це не через свої каліцтва чи травми.

— Вона гаразд, але до неї поки що не можна. Пішли, оглянемо уважно тебе — і Тіана грюкнула по ниючому плечі.

— Чорт, Тіа! Боляче ж, — гаркнув їй у спину.

— Знаю, — і вона, не обертаючись, поманила за собою.

Далі я вже сидів на столі й дивився, як вона обробляє рану.

— Слухай, я звикла обробляти твої рани. Але, твою дружину я тут більше бачити не хочу, — побачивши мій злий і очманілий погляд, продовжила. — Ти хоч розумієш, скільки разів, після вашої зустрічі, вона була у лікарні?

Я осікся. Вона має рацію! Після того, як я її знайшов, найчастіше я бачу її на лікарняному ліжку.

— Я зрозумів. Чесно кажучи, ми напередодні посварилися. І не розмовляли до самої операції, — подруга здивовано подивилася на мене.

— Через що? — я зам'явся. — Міт, через що ви посварилися?

— Через те, що вона "Койот". І була їм до зустрічі зі мною, — Тіана спочатку округлила, а потім закотила очі й докірливо глянула на мене.

Тіана:

— Мет, та все ж, ти дурень! Ви що, з "Ромео та Джульєтти" вилізли? Монтеккі та Капулетті? Так, якщо ти любиш її, тобі треба плювати, хто вона і ким була, — на цих словах він здригнувся. — Що?

— Вона так само сказала,— я видала істеричний смішок.

— Слухай, якби їй було принципово, вона бігла б від "Бульдога", не оглядаючись. Але ти пам'ятаєш, що Кейт сказала, коли на таймері була одиниця? Вона любить тебе! - Він скривився.

— Тоді чому вона бігла?!

— Мдаа ..., з цими хлопцями любовні романи - нервово курять осторонь. Одна вічно при смерті й любляча, але втікає Джульєтта. А інший... Інший - люблячий і небезпечний Ромео. Але дурень... — подумалося мені.

— Так, тому, що поряд з тобою завжди неприємності. А в неї дитина маленька на руках. Як гадаєш, що ж робити? — і він знову скривився. Мене просто роздратував цей безмозкий індик.

Попри те, що Мет мій добрий друг, іноді прибити хочеться. Сам загнав дівчинку і ще питає. А Кейт теж дурниця, але її зрозуміти можна. Вона вкотре в лікарні, і в неї Майя є, дбати про неї треба.

— А що то був за хлопець, якого ти до грудей притискала? — раптом спитав Метью, а на мене відразу наринули спогади:

Коли чоловік, відтягуючи мене від Кейт, яка вирішила знешкодити вибухівку, виніс мене на вулицю і, струснувши, серйозно запитав:

— Ти не поранена, вони з тобою нічого не зробили? — і весь мій ентузіазм зменшився.

— Не поранено. Все добре, а ось ці моменти я ненавиділа. Такі допити чоловіка нічим добрим для мене не закінчувалися.

— Вони щось зробили? — він пропалював мене поглядом.

— Ні, — ледь чутно сказала, опустивши погляд униз. Брехала, і виходило в мене з рук геть погано.

— Тіа, скажи правду. Що вони з тобою зробили й хто? — він відверто трусив мене.

— Джордже... — далі домовити не змогла. Він мене ... Я не чинила опір, по гіркому минулому знаючи, що краще не брикатися і бути гарною дівчинкою. Зґвалтують, у будь-якому випадку, а от чи покалічать. Я вирішила, що обов'язково виживу, за будь-яку ціну, і сможу помститися цій худобі Джорджу.

— Я вб'ю цю падаль! — рикнув чоловік, а я поглядом відшукала, тремтячого від страху, хлопця.

— Нік, іди сюди, любий, — хлопчик, побачив мене і зірвався на біг.