Читати книгу - "Кохана злюка. Попелюшка 2, Лада Астра"

     Чим я займалася в кімнаті? Та впринципі звичайним для себе останніми днями ділом - самопоїданням. Я так впевненно говорила з Даніеллою, а коли залишилась наодинці, то думки побігли зовсім в іншу сторону.

      Це коли ти до останнього доводиш усім,  що цього не може бути і все зовсім не так, а в душі уже влаштовується на новому місці хробачок надії. І поки ти все продовжуєш вмовояти і себе і інших у протилежному, хробачок уже обжився і не збирається нікуди діватись. А навпаки, починає колупати тебе, як тільки ти залишаєшся наодинці.

     У двері постукали, я відкрила і мила дівчинка занесла мій обід. Вона не знала, що я конкретно хочу, тому поклала всього потроху. Щей про солодке не забула. Яка хороша служниця і як добре, що вона сприйняла мене за якусь важливу персону.

     Зараз з'їм усе з горя і буду мучитись з животом. Заде думок дурних у голові не буде.

     Коли я вже перейшла до шоколадного тортика, мої двері відчинились і без стуку до мене увійшов Рональд. Спокійненько закрив за собою і пройшов до кімнати та й сів у кресло навпороти мене. Я так і завмерла, зі шматочком тортику, піднесеним до рота. Нічого собі. Зайшов як у свої покої та ще й дивиться, ніби чекає від мене якихось пояснень. А що я можу сказати? Я ж так і не придумала чого взагалі приїхала сюди.

- Смачно ? - занадто спокійно запитав він.

- Угум.

 - Насолоджуйся, я почекаю, - і очі на мене налаштував, розслабляючись у кріслі.

- Наїлась вже, - приречено промовила, я. Поїсиш тут коли тебе вивчають як експонат у музеї

- Ну то поговоримо. Ти сьогодні вже готова?

- Якщо скажу, що не готова, ти залишиш мою кімнату? - я знала відповідь, але все ж запитала.

- Не залишу, - просто відповів він 

- Тоді значить поговоримо, - зітхнула я. Як би я не хотіла відтягнути цей момент, але він таки настав.

- Чому ти приїхала, Ліна? Я ж просив тебе почекати, -  ніби і спокійно запитав він, але відчувалося, що він нервує. Я це дуже чітко бачила. Ніби стримує себе, а ось від чого, незрозуміло.

- А я мала вибір? Якщо ви забули, я не зовсім вільна людина, ваша високість, - роздратовано відповіла я, ховаючи за тою роздратованістю нестримне бажання його обійняти, що тільки росло з кожною хвилиною.  Я точно збожеволіла. У нього заручини на носу, а мені обійми подавай.

- Ти тепер особиста помічниця своєї сестри? - якось іронічно запитав він

- Вона не моя сестра, - відчиканила я

- Звісно, злючка моя, звісно…

- А я не ваша злючка, принце Рональде, - жорстко поправила його.

- Впевнена?

- Так

- А я от так не думаю. Ліна, мій лист, то були не просто слова на вітер. Зараз все важко пояснити, але я б повернувся за тобою…

- Принце Рональде, давайте одразу прояснимою. Я не буду вашою коханкою, чи фавориткою, чи ще ким ви там мене хотіли зробити. Може я і не такої благородної крові як ви та все ж особистий вибір залишається за мною. І я ліпше буду все життя одна, ніж грати другу роль у вашому житті, - все ж таки виговорилась я.

- Ти зараз злишся, гордо задираєш свого чарівного носика, а я просто нестерпно хочу тебе цілувати і обіймати, - зачаровано промовив він. 

- Не треба, я прошу тебе. Не роби цього, - тихо взмолилася я, бо сама ледве трималась на відстані.   

- Ліна..

- Я все розумію принце Рональде. Почуття… вони згодом пройдуть. І я нівчому вас не виню. І так, я теж не жалкую про ту ніч. Але досить. Ваша наречена прибуває сьогодні, тому прошу покинути мою кімнату, - я встала і підійшла до дверей.

     Принц повільно повторив за мною. Став надто близько і я відчула власне серцебиття. Та що ж він робить зі мною?

- Ліна, все мало бути трохи по іншому… але і зараз я знаю вихід. Просто трохи заважко тверезо мислити, коли ти тут… Я прошу тебе, просто почекати ще трохи. Ми ще будемо з тобою щастливі, я обіцяю. Я хочу…

    Я не дала йому договорити і відкрила двері зі словами:

- Я благаю вас, просто ідіть, не треба мені надій, я не хочу нічого чути, - і ці кляті сльози по щокам.

      А він взяв і обійняв мене, а потім зацілував усю швидкими, маленькими поцілунками і прошептав на вухо:

- Дурненька, не хочеш чути, то  я нічого не скажу. Просто не накручуй себе і приходь на мої заручини, там ти все і побачиш.