Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

приступатимуть до жертовника — спалювати Господеві вогняну жертву. 21 Мусять обмивати руки свої та ноги, щоб не померти. Нехай буде це для них установою віковічною, для нього та його нащадків, у їхніх поколіннях.» 22 Господь сказав Мойсеєві: 23 «Візьми собі пахощів вартісної, чистісінької мірри, п'ятсот шеклів; та пахучого кинамону половину, тобто двісті п'ятдесят; пахучої тростини двісті п'ятдесят; 24 кассії п'ятсот по шеклю святині, та оливкової олії один гін. 25 І зробиш з того миро на святе помазання; пахуче мастило, як виробляє виробник мастил. Це буде миро до святого помазання. 26 Та помастиш ним намет зборів та кивот Свідоцтва; 27 стіл і весь посуд його; світильник і посуд його та кадильний жертовник; 28 і жертовник для всепалення і весь посуд його; вмивальницю та її підставку. 29 І коли ти освятиш їх, будуть вони пресвятими; усе, що доторкнеться до них, стане святим. 30 Помажеш також і Арона та синів його, і висвятиш їх мені у священики. 31 До синів же Ізраїля промовиш так: Миром святого помазання буде мені це в ваших поколіннях. 32 На людське тіло не можна його зливати, і за складом його не робитимете його такого для себе: святе воно, і святим мусить бути вам. 33 Хто змішав би собі таке миро або помазав би ним непокликаного, той буде викорінений з-між свого народу.» 34 Далі сказав Господь до Мойсея: «Візьми собі таких пахощів: Стакти, пахучої раковини, гальвану й чистого ладану, усього по рівній частині, 35 і зробиш з того пахощі, запашну суміш, з умінням виготувану, очищену, чисту, святу. 36 І розтовчеш з них трохи на дрібний порох і покладеш перед Свідоцтвом у наметі зборів, де сходитимуться з тобою: пресвята річ буде це для вас. 37 Пахощі ж кадила, що ти маєш зробити, ніхто з вас не сміє робити для себе за подібним приписом: вони будуть святими в вас для Господа. 38 Хто б таке зробив, щоб нюхати його, той буде викорінений з-між свого народу.»

31. Майстри для намету й утварі 1-11; день суботній 12-18

1 Господь сказав Мойсеєві: 2 «Ось я покликав пойменно Бецалела, сина Урі, сина Хура, з коліна Юди; 3 і сповнив його духом Божим, мудрістю й розумом та хистом у всякім ділі; 4 щоб продумував мистецькі задуми виконавши у золоті, сріблі й міді; 5 і щоб обточував дорогоцінне каміння для вправи у гнізда, а й у різьбі дерева, щоб викінчити всяке діло. 6 І дав я йому помічника Оголіява, сина Ахісамаха, з коліна Дана, і вклав хист у серце кожному умільцеві, щоб зробити все, що я заповідав тобі: 7 намет зборів, кивот Свідоцтва, віко, що на ньому, і всю утвар у шатрі; 8 стіл і посуд його, і світильник чистий і все його приладдя, і кадильний жертовник, 9 і жертовник для всепалень та все знаряддя його, і вмивальницю і підставку її; 10 і одіж службову, і святі ризи для Арона священика, і ризи для синів його, щоб служили у священнодії; 11 і миро для помазання, і благовонні пахощі для святині: усе мають зробити достеменно, як заповідав я тобі.» 12 Господь сказав Мойсеєві: 13 «Ти ж промов до синів Ізраїля: Глядіть, пильнуйте мені суботи; бо вона - знак між мною та вами для ваших поколінь, щоб знали, що я -Господь, який освячує вас. 14 Пильнуйте, отже, суботи: вона бо має бути свята для вас; хто осквернить її, нехай буде скараний смертю. І кожен, хто в ній робитиме якубудь роботу, той буде викорінений з-поміж свого народу. 15 Шість днів для роботи, але сьомий день на цілковитий спочинок, присвячений Господеві; кожен, хто робитиме якусь роботу в день суботній, буде скараний смертю. 16 Тож нехай сини Ізраїля пильнують суботи, та святкують її з роду в рід, як союз віковічний. 17 Вона - знак віковічний між мною та синами Ізраїля; бо шість днів творив Господь небо й землю, а сьомого дня спочив і відітхнув.» 18 І як перестав Господь розмовляти з Мойсеєм на Синай-горі, дав йому дві таблиці свідоцтва, таблиці кам'яні, записані пальцем-перстом Божим.

32. Золотий телець 1-6; гнів Господень 7-14; Мойсей розбиває таблиці Завіту 15-24; кара та помилування 25-35

1 Коли народ побачив, що Мойсей забарився, не сходив з гори, збився він юрбою коло Арона та й каже до нього: «Ану, зроби нам бога, щоб він ішов поперед нас! Бо отой Мойсей, той чоловік, що вивів нас з Єгипетської землі, - не знаємо, що з ним сталося.» 2 Сказав же Арон до них: «Повиймайте золоті ковтки, що в ухах жінок ваших, синів та дочок ваших, та й принесіть до мене.» 3 І повиймали всі люди золоті ковтки, що були в них у вухах, і поприносили до Арона. 4 Позбирав він їх з їхніх рук, розтопив у формі та й виробив з них вилитого бичка. А вони загукали: «Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі!» 5 Арон, побачивши це, спорудив перед ним жертовник і проголосив: «Узавтра свято на честь Господа.» 6 Повставали вони рано-вранці й учинили всепалення й мирні жертви, а потім посідали люди їсти й пити, і знову встали забавлятися. 7 Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі. 8 Занадто скоро звернули вони зо шляху, що я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі.» 9 І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий. 10 Тож тепер полиш мене; нехай запалає мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий.» 11 Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів твій на народ твій, що ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою? 12 Навіщо мали б єгиптяни говорити: