Читати книгу - "ВІртуозна Гра, Оскар Бласт"

Охоронець силоміць підвів Платона до цієї стіни й різко штовхнув уперед, просто на стіну-екран. Хлопець заплющив очі, чекаючи удару об тверду поверхню, й... не відчув цього. Натомість його добряче трясонуло, по тілу пройшов неначе електричний розряд, і він упав на підлогу з того боку екрану. Швидко схопився на ноги й розвернувся. 

Перед ним була та ж сама кімната, з якої його виштовхав охоронець. Але на підлозі під стіною лежав... він сам. Двоє охоронців злагоджено підхопили тіло того, потойбічного Платона, і потягнули до ящиків. Саме в той, четвертий, напіввідкритий і почали прилаштовувати його тіло. 

Це було щось нереальне, дивне, несправжнє. Такого не могло бути! Хлопець торкнувся стіни-екрану зі свого боку, але вона була шорстка й матеріальна, наче справжня стіна. А потім вона почала тьмяніти, заливаючись сизим туманом. І незабаром перед Платоном і справді була звичайна стіна, яку він реально відчував під пальцями. А сам хлопець опинився у цілковитій темряві і невідомо де.