Читати книгу - "Мама для дочки рятівника, Ліліанаа"

Пройшло 2 роки.

Ми були у селі моєї старенької бабусі вона нарешті змогла познайомитися з моїй чоловіком та дітьми. Вона була щаслива за мене, якби ж і дідусь міг бути зараз з нами. Але нажаль він помер коли мені було 9 рочків..

Ми сім'єю були на пікніку біля невеликого озера в селі, дітей до води ми не пускали, та й вони туди не поривалися. Поки дітлахи бігали гралися рука Картера накрила мою, я глянула на людину яку безмежно кохала і не уявляла свого життя без нього та наших дітей. Ми пройшли Тарло, Саманту, навіть смерть, ми були сильними і витримали всі випробування які впали на наші плечі. 

 - Я найщасливіший чоловік на землі, я не заслуговую на таку дружину як ти. Але я вдячний, що ти є у мене. Моє життя без тебе та дітей - ніщо. Найкоханіша моя, я твій закоханий раб, зроблю все задля твоєї посмішки. Я кохаю тебе, моя найкоханіша Авенні. - сказав він майже торкаючись моїх губ своїми. Я глянула йому в очі і зморгнула сльози які були на моїх очах. 

 - Ми не заслуговуємо один на одного, але ми тут і зараз разом з нашими дітьми. Ми долею написані один для одного, ми нікуди не зникнемо один від одного. Я закохана у тебе, як дівчисько мій чоловіче. - відповіла я та ніжно його поцілувала.

До нас підійшов Мейсон і Ейворі відірвавши нас з Картером один від одного. Я посміхнулася.

 - Мамо, там захід сонця. Ходімо до нього. - сказав Мейсон.

 - Синку, скільки б ми не йшли, але до нього ніколи не дійдемо. - відповіла я, син надув губки і я не могла дивитися на його сумне обличчя.

 - Але ми можемо просто піти на зустріч сонечку, яке заходить. - опередив мене чоловік, я посміхнулася. Ми всі піднялися, Картер взяв Ейворі за ручку, а вона Мейсона, а я взяла свого сина за руку. Ось так ми зв'язані життям, щастям, любов'ю, силою, розумінням та добротою пішли на зустріч сонечку. 

     Ось так я і стала мамою для дочки свого рятівника. Рятівник який в дитинстві був другом брата і завжди мені підморгував, а зараз коханий чоловік та батько дітей. Ейворі для мене як рідна дитина, я не відчуваю її чужою, вона моя дочка..

      Ніщо ніколи не зможе вам розлучити, якщо ви один одному написанні долею.