Читати книгу - "Світло з пітьми. Мій дивний друг Мін., Ольга Сімбірцева"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ми спали разом.
Звучить так здорово.
Ні. Звучить дивно. І це неправильно.
Але, чому неправильно?
О, господи, я збожеволію!
Моя голова впала вниз. Втомлено і безнадійно я зітхнула.
- Які нерозв'язні проблеми світу ти намагаєшся вирішити? - запитав Джи Мін. - Ми нічого поганого не зробили. Вибач, що залишився ночувати у твоїй кімнаті.
- Годі, більше не будемо про це, - промовила я і встала з лавочки, на якій ми сиділи.
- Добре, поговорімо про щось інше, - погодився Мін.
Він схопив мене за руку, немов боявся, що я зібралася йти.
- Я не йду, - розгублено пробурмотіла. - Навіщо це?
- Ти мені дещо обіцяла.
- Що я обіцяла?
- Бути моїм динамометром.
- Зараз?!
- Тут нікого немає.
Мін потягнув мене до себе так, щоб я зупинилася перед ним. Він дивився на те, як тримає мене за руку. Мін провів великим пальцем по шкірі і стиснув мої пальці трохи сильніше.
- Так не надто сильно? - запитав.
- Ні.
Мін перебирав мої пальці у своїй руці, то стискаючи, то трохи відпускаючи, розглядав їх.
- У тебе маленькі руки і тонкі пальці, - промовив він задумливо. - Тонкі, тендітні зап'ястя. Красиві...
Його рука ковзнула вище, і холодні пальці, проникнувши в рукав пальта і кофти, немов пестили шкіру. Від дотику Міна в мене пішли мурашки. Я було потягнула руку на себе, але Джи Мін міцно обхопив моє зап'ястя, стиснувши у своїй руці.
- Не сильно... міцно? - запитав він, піднімаючи очі й дивлячись на мене знизу вгору.
- Ні. Але ти мене бентежиш.
Джи Мін піднявся, але руки моєї не випустив.
- У мене звичайні руки, - додала я. - Руки, як руки.
- А мені подобається, - усміхнувся Мін. - Скажеш, коли буде боляче, - промовив він, переставши усміхатися, пильно дивлячись на мене, і ще сильніше стискаючи моє зап'ястя.
- Ось зараз, - промовила я, поморщившись, і штовхнувши його вільною рукою в груди.
Мін відразу ж послабив захоплення, а потім і зовсім відпустив.
- Обійми мене, - прошепотів він.
Я злякано глянула на нього. Він що, з глузду з'їхав?
- Не хочу. Не буду, - промовила і зробила крок назад. - Навіщо?
- Минулого разу ти кричала, що я тебе розчавлю.
- Я кричала? Ну й добре. Це не обов'язково. І взагалі... У тебе що, ніколи не було дівчини?
У мене в голові раптом промайнула здогадка. Або він це робить навмисно, прикидаючись, що не вміє контролювати силу, що вирує в ньому, коли до когось торкається, у цьому випадку - до дівчини, або в нього не було дівчини, тому він не знає, коли робить боляче. Якби була, розумів би, як сильно чи несильно потрібно здавлювати, стискати, обіймати. Та, загалом, різні такі моменти і...
- Такої, як ти, не було, - заявив Мін.
- Якої це: такої?
- Такої маленької і шкодливої.
- Так це... правда...
Я пропустила повз вуха те, що він назвав мене шкодливою. Почула: такою маленькою.
- Що? - не зрозумів Мін.
- Правда, що ти зустрічаєшся з дорослими дівчатами і жінками...
- Тебе це засмучує?
Так, мене це засмутило. Мін не став заперечувати. Його запитання - автоматичне визнання того, що це правда.
- Це зовсім не плітки, - промовила.
Стало так неприємно, немов мене обдурили.
- Вона не була моєю дівчиною. Це було партнерство.
- Навіщо ти мені це розповідаєш?
- Ти ж хочеш знати.
- Не хочу.
- Неправда.
Я розвернулася і пішла вздовж парапету. Мін, наздогнавши мене, йшов поруч зі мною. Він мовчав. Мовчала і я.
Розчарування - ось, що я відчувала. Після того, як тебе обдурили, відчуваєш досаду. І хоч Мін мене і не обманював, неприємний осад все одно залишився. Виявляється, не про все, що приховано від сторонніх очей у житті Джи Міна, варто знати. Що, якщо він досі спілкується з тією дівчиною або жінкою? Хто вона? Наскільки вона старша за нього? Як далеко зайшли їхні стосунки? Що означає: партнерство? Це турбувало мене. Невже я ревную?
Ні. Просто мені неприємно від того, що одна з пліток про Джи Міна виявилася правдою. У нього були або тривають стосунки з дорослою дівчиною.
Усі мої думки про Джи Міна, усі переживання, здалися раптом смішними і наївними. Що для нього може означати маленьке дівчисько-школярка порівняно з досвідченою дорослою молодою жінкою?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Світло з пітьми. Мій дивний друг Мін., Ольга Сімбірцева», після закриття браузера.