Читати книгу - "Це не солодке кохання, Катерина Мединська "

- Яких ще розваг? Хіба ми не перепробували їх усі за сьогоднішній день? Залишилося, мабуть, тільки на Місяць полетіти!

- Це тобі сподобається, - відповіла Ірина загадково. Вона записала щось на аркуші й покликала офіціанта: - Будьте люб'язні, приготуйте нам два коктейлі за цим рецептом,- і сунула йому в руку маленьку пляшечку. Коли офіціант пішов, Ганна сказала:

- Ірочко, вибач, але я навряд чи буду це пити.

- Відмови не приймаються! - Ірина приклала палець до губ і підморгнула. - Це особлива гра. Коктейль - мій фірмовий винахід, гордість колекції. Твоє завдання, дорога Анюто, розгадати всі його таємні інгредієнти.

Ірина самовдоволено усміхнулася:

- Уявляєш, за десять років ніхто, абсолютно ніхто не зміг вирахувати його склад! Але ти ж природжений кухар, у тебе є особливий нюх і смакові здібності. Хто знає, може, тобі і вдасться зробити неможливе?

Ганна примружилася, її очі загорілися викликом. Куточки губ здригнулися в азартній усмішці. Вона потерла долоні, готова прийняти кинутий Іриною виклик.

- Гаразд, ти мене заінтригувала. Давай сюди свій коктейль.

Коктейль Ірини став справжнім викликом для Ганни. Він являв собою багатошаровий напій неймовірно глибокого винно-червоного відтінку із золотистими іскрами.

Ганна зробила перший ковток і вимовила:

- Схоже, в основі лежить фруктовий лікер на основі якихось ягід. Пряний, терпкий смак цього лікеру переплітається з тонкими нотками індійських спецій - кардамону, гвоздики та мускатного горіха.

- Ти на правильному шляху,- зраділа Ірина і теж зробила ковток.

Ганна знову зробила ковток. Інгредієнти буквально танцювали на язиці чудернацьким хороводом, часом вступаючи в контраст, а часом зливаючись у єдину симфонію смаку. Визначити всі компоненти було практично неможливо! Вона зробила кілька припущень, але все було мимо. Ганна майже допила коктейль, так і не зумівши з'ясувати нічого, крім того, що випивка п'янить миттєво.

- Здається, я не в змозі визначити останній інгредієнт, - констатувала Ганна, знесилено відкинувшись на спинку стільця.

Ірина грайливо підморгнула, милуючись мерехтливим коктейлем у своєму келиху.

- У складі цього коктейлю є одна пікантна острівна ягода. З кожним ковтком ти не просто хмілієш, а поступово занурюєшся у вир своїх істинних потаємних бажань. Кайдани утисків і забобонів тануть, немов крижинки на весняному сонці, пробуджуючи в тобі відвертість по відношенню до себе і волю до рішучих вчинків і дій. Цей коктейль так і називається - "Гола правда".

Ганна з сумнівом подивилася на свій майже порожній келих.

- Це що якась сировотка правди? - пробурмотіла вона з жахом. - Мені ще вечерю для Громова готувати.

- Ні, що ти! Звісно ні, - засміялася Ірина. - Це просто трав'яний еліксир, що допомагає розкрити Вішудха-чакру. Ця чакра відповідає за нашу чесність, як із собою, так і з іншими. Шлях до істинного "Я" починається з чесного погляду на себе і свої бажання.

Ганна, стурбовано хмурячись, похитала головою.

- Ох ні, Іро! Мені не потрібні проблеми.

- Проблеми зникнуть одна за одною, тільки-но ти зрозумієш, що ти жінка, гідна кохання найприголомшливішого чоловіка на світі.

Ганна помахала рукою перед обличчям, відчуваючи жар, що заливає її щоки, і груди, налиті від збудження. Натяки Ірини про те, що Олег Громов захоплений нею, відлунням відгукнулися в її свідомості.

Вона давно відверто ігнорувала його знаки уваги, але зараз, можливо, під дією "настоянки Правди", не звертаючи уваги на інформацію про його фіктивне розлучення, вона раптом з абсолютною ясністю усвідомила своє бажання вийти на вулицю,

постати перед ним оновленою, впевненою в собі, і подивитися, як у нього відвисне щелепа від подиву.

Вона навіть посміхнулася дурості цієї зухвалої думки, яка, треба зізнатися, сколихнула в ній несподіваний підйом сил і енергії.

Раптом телефон Ганни ожив, активно вібруючи від повідомлення, що надійшло. Серце тьохнуло, а потім забилося з подвоєною силою, коли вона побачила ім'я відправника: Громов Олег.

Відкривши повідомлення, Анна пробіглася очима по короткому тексту:

"Виходь на парковку, я на тебе чекаю".

Суміш хвилювання і трепету захлеснула її. Не роздумуючи, вона відклала телефон, квапливо підхопила сумочку, пакет і звернулася до Ірини:

- Олег приїхав. Дякую за чудову компанію, - сказала вона, відчуваючи, як ноги ледь її тримають. - Щось я зовсім захмеліла. А тебе, здається, зовсім не взяло, - здивувалася Ганна.

- Він працює тільки, якщо в серці оселилося кохання, - розсміялася Ірина.

Ганна похмуро дивилася на келих із залишками трав'яної настоянки. Неймовірно! Як таке можливо, що від легкого, здавалося б, напою вона вже відчуває таке приємне, але насторожуюче сильне сп'яніння? Кого звинувачувати в цій дивній чутливості до алкоголю? Чи свою тендітну конституцію, чи підступний рецепт настоянки, що приховує в собі невідомі, але явно дієві інгредієнти? Тож вихорі емоцій, ігноруючи здоровий глузд, вона кинулася до того, кого її серце бажало побачити негайно.

 З нетерпінням очікую на ваші коментарі.)