Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"

1 У сп. Судієнка: «фолки».

2 Там же: «вязенням и битям».

3 Там же: немає «может».

4 Там же: «подіймя».

5 Там же: «безчестности».

6 Там же: «хлубячися».

7 Там же: «от».

8 Там же: «таких».

А найпервій тая церков загорілася святого Николая, 126 в которой проклятіе читано пастирское при службі божой и свічки гашено на проклатіе Шубою 1, священником черніговским, зосланним от архиепископа, и от тоей церкви усе місто вігоріло.

Того ж року іюля 31 попроважено на Москву Петра Рославця, бывшого полковника стародубовского, и Сімеона, протопопу ніжинского, окованних и з инними козаками 134.

Того ж року войско турецкое з ордами і Юрієм Хмелницким подступили под Чигирин у спасовку впервое 2 и доставали потужне, которим на отсіч зостаючим в Чигирині гетман Іван Самуилович, вийшовши з Батурина и скупившися з боярином князем Ромодановским у Липовой Долині, потягнули ку Дніпру.

Августа 13 дня в Стародубі 3 народ обурився 4 на священника Якова, того, которого Рославец полковник побил и за него проклятство прошлого року было. И того священника, виволокши з олтара, по службі божой, сродзе были и на смерть забили бы, ежели бы не оборонил полковник наказній, з своїми припавши козаками.

Того ж року місяця 5 августа 23,приступивши князь Ромодановскій з войсками московскими и гетман Іван Самуилович 6 з козацкими войсками посполу ку Дніпру 7 против Бужина на переправу 135, а наперед, еще не пришовши ку Дніпру, вислали до Чигирина Козаков піхоти полтори тисячи и москви приказ 8, которіе за ласкою божіею увойшли оборонною рукою в Чигирин, любо он им орда моцно того боронила 9, але понад Тясмином оборонною рукою 10 увойшли. Притягнувши 11 ку Дніпру, войска московскіе и козацкіе зараз старання приложили о переправованю через Дніпр, але оним барзо того турецкіе войска з ордами боронили, бо и сам хан был. Еднак же войска козацкіе, отважившися суднами, на той бок Дніпра переправлялися уночі, и там зараз шанці над Дніпром дали у переправи, хочай оним турецкіе войска барзо налігали, але оних вспирали гарматами через Дніпр з войска козацкого и московского. И так козаки и москва, яко могучи, переправовалися, даючи отпор неприятелеві и щочас шанцов причиняли, в которой 12 потребі и сина 128 ханского убито, и так тая война у Дніпра тривала през дней два.

1 У сп. Судієнка: цього імені немає.

2 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: немає «впервое».

3 У вид. Бодянського оповідання про стародубського священика вміщено в додатку друкарських виправлень, стор. IV, у сп. Козельського цього оповідання немає. Тут розповідь про облогу Чигирина подається без вставок.

4 У сп. Судієнка: «обурившися».

5 Там же: немає цього слова, у сп. Козельського: «місяца августа 27».

6 У сп. Судієнка: «і гетьманом Самойловичем».

7 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «з козаками ко Днепру».

8 Там же: немає «приказ».

9 Там же: «любо орди моцно того боронили».

10 У вид. Бодянського: ці двоє слів відсутні, замість «увойшли» — «ишли до Чигирина».

11 У сп. Судієнка: «потягнувшик».

12 У сп. Бодянського: «той».

Що видячи турчин, которій стоял под Чигирином, же потужніє 1 войска наступают, бо тут, у Бужина, князь Ромодановскій з гетманом з немалими войсками, знову зась у Пивах князь Галиции 2 также з великими войсками близко Дніпра стал, — а Чигирина 3 достати жадною мірою не могл, бо недель чотири розними способами приступали 4, подкопов чотири стратил, — которих юже з валу рукопаш отбили, — и собою стривоживши, за помощію божіею отступил от Чигирина и пойшол у свою сторону. Бо и орда оним не барзо зичлива была, и под Чигирином не било самого турчина, ані везира, тилко паші, над которими старшим Браїм паша. И так Чигирин зостал волним от того облеженя августа 29. Где притягнувши, войска московскіе и козацкіе направовали город Чигирин и замок 136, що турки попсовали, достаючи з гармат и подкопами, и шанці, рови позаровнивали, що турки были покопали коло города. А місто Черкаси, Медведовка, Жаботин, Мошни, Драбовка и инніе, которіе поздавалися были турчинові, то знову гетманові поклонилися, и залоги по тих городах стали. И осадивши Чигирин новими войсками московскими и козацкими, войска его царского величества и козацкіе назад уступили ку домом своїм 5.

Того ж року было достатков Печерского монастира припроважено до Стародуба, при котором скарбу отец Ясинскій з инними приехал.

А у Чигирині гетман зоставил своего батуринского человіка Коровченка полковником, а старшину и Козаков старинних спровадил з Чигирина на Задніпря, которіе розно по городах и селах мешкали, бо не довірав чигиринцям 6. И в том облеженю от турков старшим у Чигирині тот же Коровченко зоставал.

По зданню Чигирина от Дорошенка, иже юже 7 и сам поддался его царскому величеству и уступил з Чигирина до Сосниці за Десну 128 ріку, —

1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «потужне».

2 У вид. Бодянського: «Голицин».

3 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: точніше «и турчин Чигирина...»

4 Там же: «доставал розними способами приступами».

5 В інших списках далі виявляється невелика відмінність щодо послідовності і повноти оповідання. У сп. Третякова і в сп. Козельського не згадано про відправлення майна до Стародуба із Печерського монастиря, про