Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Право на другий шанс, Тая Смоленська 📚 - Українською

Читати книгу - "Право на другий шанс, Тая Смоленська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Право на другий шанс" автора Тая Смоленська. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 52 53 54 ... 76
Перейти на сторінку:
Глава 37

Артем

Їхати додому не було ніякого настрою. Слова Романа щодо моєї схожості з Анею, як ніж по серцю. Хотілося б щоб дочка Поліни і справді на мене схожа була. Щоб моє прізвище носила і кров моя в ній текла.

Але, на жаль, Поліна дівка видна, варто було мені відвернутися як відразу ж мужика іншого знайшла і дитина вийшла відразу. Не те що зі мною.

Я не говорив їй жодного разу, але проблема була в мені. Знав, що це було жорстоко, адже Поля себе звинувачувала в тому, що у нас немає дітей, проходила всякі курси лікування, пила вітаміни, але так само я знав, що варто їй сказати істинну причину того, чому вона все ще не вагітна - як почнуться сльози, переживання, нескінченні клініки, зашпигає мене пігулками.

Ну, і ще моє чоловіче самолюбство не дало мені розповісти їй про мою проблему.

Тому я все вирішив зробити по-тихому. Лікувався, в надії що ось-ось і у нас теж з'явиться малюк.

Як виявилося - даремно. Дитину у нас з Поліною так і не вийшло зачати. А після розлучення я взагалі закинув лікування. Якось перегорів. Та й звик уже до такого життя, діти мені ні до чого.

Так я вважав, поки не побачив Поліну з донькою на руках. І знову в минуле повернувся. Де ми були сім'єю. Можливо, вона мужика на стороні завела саме через те що зі мною у неї не було дітей?

Хрін їх зрозумій цих баб. Ось що їм потрібно?

Аліса теж хороша. Вирішила, що може командувати мною і вертіти як захочеться. На пару з моєю матір'ю. А мені їх плани вже поперек горла стоять. І бачити нікого не хочеться. У будинку то ремонт в черговий раз, то меблі всі змінює. То без попередження летить на відпочинок, а я приходжу в порожній будинок після роботи і в холодильнику зіпсований йогурт замість вечері знаходжу.

Дістало все. Хочеться спокою і тиші. І Поліну чомусь поруч, не дивлячись на те як сильно я злий на неї.

Я глушу мотор на під'їзній доріжці. З вікон будинку ллється світло. Аліса в будинку. На годиннику вже майже десять вечора, годину тому вона дзвонила мені, цікавилася коли вдома буду. Сказала що на вечерю чекає. Я, звичайно, не голодний, але Аліса і кухня це настільки рідкісне явище, що мені захотілося подивитися на це. А ще дати нашим відносинам другий шанс.

Уживаються ж люди якось? Чи ні?

По дому розноситься аромат їжі, стіл накритий, Аліса сидить на дивані в сукні і потягує з келиха біле вино.

- У нас якесь свято, а я забув про нього? - питаю я, спостерігаючи за тим, як Аліса піднімається з дивана і виляючи стегнами направляється в мою сторону.

На її обличчі застигла спокуслива посмішка. Вона взагалі дуже красива дівчина, і в мене, як у будь-якого нормального мужика, при першій зустрічі з нею три роки тому затверділо в паху. Я довго витріщався на її дупу і тонку талію, розуміючи в той момент що саме штовхає мужиків на зраду дружинам.

- Хіба потрібен якийсь особливий привід, щоб приготувати вечерю для коханого чоловіка? - муркоче вона, обвиваючи мою шию своїми руками.

В будь-який інший ситуації мені була б приємна її увага, я б і про їжу напевно забув і відразу накинувся на дружину, але не після того як в моє життя знову увірвалася Поліна.

З нею я відчував себе затишно, по-домашньому, з нею можна було б навіть не розмовляти, просто мовчати. Ностальгія за минулим всі ці дні не покидала мене. А після того як я нарешті добрався до її тіла, відчувши справжнє первісне бажання - власна дружина остаточно втратила для мене інтерес, поступаючись колишньій. Тій, кого я повинен був ненавидіти, а не бігти за першим покликом на допомогу.

Аліса лише красива обгортка. Поліна - смачна начинка і хочеться отримати насолоду від якомога довше.

- Мий руки і сідай за стіл, вже все готово. Я замовила в «Де Маро» страви з морепродуктів, вони відмінно підійдуть під вино, яке нам презентував губернатор минулого місяця. А за вечерею поговоримо, у мене з'явилося кілька ідей, але не будемо поспішати.

- Ага, одну хвилину, - киваю їй, відчіплюючи від своєї шиї її руки.

Я сідаю за стіл, але до їжі не торкаюся. Наповнюю склянку віскі і повільно п'ю, спостерігаючи за своєю дружиною. Розглядаю її, наче вперше бачу, і подумки порівнюю їх з Поліною.

Одна блондинка, інша брюнетка. Одна любить вечірки і галасливі місця, друга з дому б не виходила. Одна читає лише стрічку в соціальних мережах, друга - вишукує нові рецепти до вечері. Хоча, звичайно, за час що ми не бачилися з Поліною, вона могла стати зовсім іншою людиною.

Раптово я розумію, що якою б гарною і молодою була Аліса, а до Поліни мене тягне більше. Завжди тягнуло. Всі ці три роки без неї, ніби й не жив зовсім.

Після розлучення спочатку сердився на неї і на те лайно, що звалилося на голову так раптово. Поривався прикінчити її коханця разом з нею і ледве придушив у собі цей порив.

Потім змирився з ситуацією і намагався своє життя перебудувати, налагодити заново, комусь щось довести, а потім і зовсім загруз в рутині. Насилу тримався, щоб не наказати своїм людям знайти колишню дружину і рвонути до неї, щоб в очі їй подивитися. Щоб запитати чи щаслива вона тепер. І зрозуміти що ні. Це б порадувало мене. Шалено.

Дуже хотілося щоб життя у неї без мене не вдалася. Але Поліна не виглядає людиною, у якої якісь проблеми. Крім Миколи, звичайно. Але це дрібниці.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 52 53 54 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Право на другий шанс, Тая Смоленська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Право на другий шанс, Тая Смоленська"