Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

у ній запаси хліба та послав на неї голоднечу, і почав губити в ній людину й скотину; 14 і коли б у ній знайшлося оцих троє мужів: Ной, Даниїл та Іов, - то вони спасли б своєю справедливістю (лише) самих себе, - слово Господа Бога. 15 Або коли б я наслав дикого звіря на ту країну, так, що він її позбавив би всіх її дітей, і вона стала б пусткою, якою ніхто б не проходив з-за звірини, 16 то ці три мужі в ній - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - не врятували б ні своїх синів, ні своїх дочок; лише вони самі спаслися б, країна ж стала б пусткою. 17 Або коли б я послав меч на країну й повелів: Перейди, мечу, країною! - і почав вигублювати в ній людину й скотину, 18 і якби ці три мужі були в ній - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - вони не врятували б ні своїх синів, ні своїх дочок; вони лише самі спаслися б. 19 Або коли б я послав на ту країну чуму й вилив на неї моє обурення в крові, вигубивши в ній людину й скотину, 20 і якби Ной, Даниїл та Іов були в ній - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - вони не врятували б ні своїх синів;, ні своїх дочок; вони врятували б своєю справедливістю лише самих себе. 21 Так говорить Господь Бог: Навіть як я пошлю мої чотири найстрашніші кари - меч, голод, лютого звіря й чуму - на Єрусалим, щоб вигубити в ньому людину й скотину, 22 то все таки зостанеться у нім рештка, що спасеться, що виведе синів і дочок (із міста). Ось вони виходять до вас, щоб ви побачили їхні вчинки й їхні діяння та щоб утішились по тім нещасті, що я приніс на Єрусалим, і по всім тім, що я навів на нього. 23 Вони вас потішать, коли побачите їхні вчинки та їхні діяння, і взнаєте, що то не дармо я вчинив усе те, що вчинив у нім», -слово Господа Бога.

15. Ізраїль - суха виноградна лоза

1 Надійшло до мене таке слово Господнє: 2 «Сину чоловічий! Чим виноградна деревина ліпша, ніж кожна інша деревина, ніж галузка, що росте на дереві в лісі? 3 Хіба з неї беруть поліно, щоб зробити якесь начиння? Хіба виробляють з неї кілок, щоб щось повісити на ньому? 4 Ні, її кидають у вогонь на здобич, вогонь палить обидва її кінці, та й середина її обгоряє: хіба вона годиться на якесь начиння? 5 Ось як вона була ще ціла, і на ніяке начиння не була вживана, тим менше, як її спалив вогонь, і всередині вона обгоріла, - чи ж начиння з неї зроблять? 6 Тим же то так говорить Господь Бог: Як виноградну деревину, між деревом у лісі, що я віддав вогню на здобич, так само видам мешканців Єрусалиму. 7 І я оберну проти них моє обличчя. Вони уникли вогню, та вогонь пожере їх. І взнаєте, що я - Господь, коли оберну проти вас моє обличчя. 8 Зроблю пустинею країну, бо вони були мені невірні», - слово Господа Бога.

16. Символічна історія Єрусалиму 1-43; він гірший від Содому 44-63

1 Надійшло до мене таке слово Господнє: 2 «Сину чоловічий! Вистав перед очі Єрусалимові всі її гидоти, 3 скажи: Так говорить Господь Бог до Єрусалиму: Рід твій та походження - з Ханаан-краю. Батько твій - аморій, мати - хеттитка. 4 При народинах твоїх, тоді як ти на світ з'явилась, ні пупця тобі не обрізано, ні водою тебе не обмито, щоб була чиста, ні сіллю не натерто, ані в пелюшки не повито. 5 Нічиє око тебе не пожалувало, щоб із милосердя до тебе хоч одне щось із цього тобі зробити. Ні, тебе викинуто в поле, гидуючи тобою, коли ти народилась. 6 І йшов я мимо тебе й побачив, як ти вовтузилась у власній крові, і сказав тобі: Живи у твоїй крові, 7 рости, немов трава в полі. Ти виросла, зробилась великою й дійшла до прекрасної вроди. Позаокруглювались у тебе груди та й волосся виросло густо, тільки була ти гола, невкрита. 8 Я переходив попри тебе й уздрів, і ось видно було, що прийшла твоя пора любови. І я накинув полу одежі моєї на тебе й прикрив твою голизну. Я присягнув тобі; увійшов у союз з тобою, - слово Господа Бога, - і ти стала моєю. 9 Я викупав тебе в воді, обмив із тебе кров і намастив тебе олією. 10 Я одягнув тебе в гаптовану одежу, обув тебе в сап'янці, підперезав тебе вісоном і вкрив тебе шовком. 11 Я прикрасив тебе оздобами, надів тобі на руки обручки, а на шию намисто. 12 Я дав тобі каблучку до носа, і кульчики до вух і пишний вінець тобі на голову. 13 Ти розкошувала в золоті й у сріблі, одіж твоя була - вісон, шовк і гаптована тканина. Питльованою мукою, медом і олією ти годувалась. Прекрасною ти стала, хоч би й у цариці. 14 І слава твоя пронеслась проміж народами з-за твоєї вроди, бо вона (врода) була досконала величчю, яку я поклав на тебе, - слово Господа Бога. 15 Ти ж, покладаючись на твою вроду й послуговуючись твоєю славою, запопалася блудувати, і щедро блудувала з кожним перехожим. 16 Ти вживала твою одежу, щоб робити з неї собі узвишшя барвисті, та й на них блудувала. 17 Ти взяла прикраси твої з мого золота й мого срібла, що я був дав тобі, і наробила собі з них чоловічих подоб, щоб блудувати з ними. 18 Ти взяла твою гаптовану одежу й нею їх покрила; мою олію й мій ладан ти перед ними поклала. 19 Та й хліб мій, що я був дав тобі, питльовану муку,